Фотогалерея

Півтори тисячі кілометрів - з вірою у людське братерство

04.08.2015

Початок подорожі, Зарваниця. Щойно відбулася спільна молитва за мир в Україні.

Для більшості учасників це була перша у житті далека веломандрівка. Перед стартом їм щонайперш варто було побороти зневіру у собі і вагання...

Перший день подорожі був важким: ділянка дороги, особливо біля Підгайців, відлунювала стогоном: як велосипедів, так і мандрівників... Вітер того дня віяв у обличчя, здавалося- пропонував повернути додому... Лише біля Львова, під вечір, покотилося легше. Хоча наш Олекса, який був вірний своїй звичній ролі рятівника слабших та відстаючих, приїхав до місця нічлігу вже біля півночі....

На польському боці кордону про горби та вибоїни на дорозі відразу забулося. Про повернення назад вже ніхто не думав. До того ж, групу далі супроводжувала професійна кухарка . Меню із страв, приготованих на мандруючій польовій кухні, ставало дедалі вишуканішим...

Ота кухня, і ще два національних прапори, польський та український, найбільше пробуджували доброзичливе зацікавлення і прагнення допомогти в усіх зустрічних містах та селах. Це стосувалося навіть польських поліцейських, котрі не раз просто поблажливо відвертали голови від цієї барвистої компанії :)

Серед велопаломників була одна подружня пара: наша Інна Піхут-Котяш із чоловіком Сергієм.

Скоріш за все, їм було найлегше... Це ж так чудово: їхати кудись світ за очі - удвох з коханою людиною ....

Нарешті, неподалік від Добродзеня, групу зустріли колеги з клубу "Єдносляд". Схоже, що найбільше їхнє захоплення викликало українське диво, кухня на колесах :)

Український борщ, яким їх пригостили невдовзі, також не залишив байдужими...

Подорожувати далі у супроводі гостинних господарів було вже спокійно і комфортно.

Суботнього вечора,  25 липня, мали незабутню святкову вечерю у лісовій ресторації неподалік Добродзеня

і обмін подарунками...

Наші колеги знали вже, що робити подарунки друзям - то велике хобі президента "Єдносляду" Йозефа Влодажа. І все одно не сподівалися, що їх буде так багато....

Нас виручили футболки велопрощі ...

А переможця нещодавнього міжнародного веломарафону "Довкола Татр" Януша Шафарчика вшанували нашим шампанським. "Ново-Світського" вже не даруємо, але "Артемівське", сподіваємось, й надалі друзям даруватимемо і  загарбникам не віддамо  :)

Наступного дня - вінець мандрівки, спільна дорога до Ченстохови

А там прощання і дорога додому...

Усі повернулися здоровими, неушкодженими, впевненими у собі і сповненими позитивних вражень.

Талісманом-охронцем для Інни мабуть була у дорозі оця "Легконога Фея Мандрів", подарована польськими друзями...

Олексій, як глибо віруюча людина, вважає, що в довгій та важкій подорожі  оберігав паломників образ Діви Марії Неустанної Помочі. І їхня щоденна молитва за Україну, за усіх кому зараз важче, аніж нам, хто не може бути вільним, безтурбоним і невимушено долати кілометри, повороти та підйоми на своєму шляху...

 

Поширити інформацію