Паризькій саміт: нову світову кліматичну угоду заради реалізації Рамкової конвенції ООН - підписано!
автор: Ірина Ставчук, НЕЦУ
Ввечері 12 грудня після двох тижнів перегорів 195 країн прийняли текст нової кліматичної угоди, що започаткує нову еру глобальної боротьби зі зміною клімату на планеті.
Головний здобуток угоди – домовленість країн, що не можна перевищувати рівень потепління більше ніж на 2⁰С. Також вони заявили, що докладуть максимальних зусиль, щоб не перевищити 1,5⁰С потепління. Щоб цього досягти країнам доведеться відмовлятись від викопного палива та переходити на відновлювані джерела енергії.
Крім того, країни також погодилися стати вуглецево-нейтральними у другій половині цього століття. Це означає, що викиди парникових газів від людської діяльності не мають перевищувати їх поглинання екосистемами.
«Ця мета є дуже амбітною і потребує кардинального перегляду структури енергетики та планів на майбутнє. З наукової точки зору, вже при 2⁰С потепління на світ чекають серйозні, а можливо і незворотні, наслідки – затоплення територій, нестача питної води, масштабні стихійні лиха, міграція сотень мільйонів людей» – говорить Ірина Ставчук, голова відділу кліматичної політики Національного екологічного центру України.
Нова Кліматична угода матиме значний вплив на Україну.
«Рішення конференції ООН означають, що уряд має будувати свою енергетичну стратегію з баченням необхідності повної відмови від викопного палива та переходу на 100% відновлюваної енергетики до 2050 року. Україна повинна також розробити та прийняти стратегії зі скорочення викидів та адаптації», – коментує пані Ставчук.
Експерт зазначає, що для України кліматоохоронні заходи насправді є доцільними та своєчасними. Такі заходи передбачають утеплення будинків, розвиток громадського транспорту, відновлювальних джерел енергії. «Це дозволить позбутися залежності від імпорту вугілля та газу та побудувати свою чисту відновлювальну енергетику», – пояснює Ірина Ставчук.
В новій кліматичній угоді започатковано механізм перегляду зобов’язань по скороченню викидів. Країни домовилися, що кожні 5 років вони будуть переглядати та подавати нові цілі зі скорочення викидів. Як зауважила Ірина Ставчук, плани по скороченню викидів, які країни оголосили напередодні конференції ведуть світ на 3⁰С потепління, тому вже до 2020 року країни повинні подати нові посилені цілі.
Одним з найскладніших питань на переговорах стало прийняття нової диференціації країн у визначенні хто буде надавати фінансову та іншу допомогу, а хто буде її отримувати. Відповідно до нової угоди, традиційні донори – ЄС, США, Канада та інші розвинені країни не відмовляються від свого обов’язку та продовжать бути лідерами, виділяти і збільшувати фінансування для боротьби зі змінами клімату. В той же час серед країн, що не підпадають під визначення «розвинені» – Саудівська Аравія, Південна Корея, Сінгапур, здатні надавати допомогу, але не бажають цього робити. Проте в угоді прописано, що вони можуть надавати допомогу добровільно.
