Діючи разом, ми змінюємо наш край на краще!
Минулі тижні у Більче-Золотецькій школі були по вінця наповнені природоохоронними справами: робочими та святковими. 9 – 12 квітня – практично щоденні громадські толоки у історичному парку князів Сапігів, 21 квітня – національний день охорони довкілля, 18 – 22 квітня – відзначення міжнародного Маршу парків та Дня Землі: виступ екологічних агітбригад та відкриття «Зеленим Світом» власної фотовиставки «Світло та тіні Дністровського каньйону»…
Відтак настирні намагання ЕГО «Зеленого Світ» прилучити громаду Більча Золотого до природоохоронної діяльності, зокрема до всеукраїнської кампанії «Зробимо Україну чистою!» все ж не були марними.
До Великодніх свят історичний парк, що у центрі села, став помітно охайнішим. Зусиллями учнів-старшокласників більшу частину його території, а це не багато – не мало 11 гектарів, було розчищено від заростей та побутового сміття.
Тут треба зауважити, що тутешній парк – один з двох парків у Тернопільській області, котрі мають статус пам’яток садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення. І не даремно – у ньому збереглося кількадесят історичних дерев віком більше ста років. Тут і липи, й дуби, ясени, явори, сосни Веймута, і чорні горіхи, і навіть - ліродендрони. Одне з дерев, липа Сапігів, вражає просто таки циклопічними розмірами: обхват її сягає 10 метрів, висота – більше 30! Дерево цілком здорове: цілком не має сухих гілок, прекрасно цвіте щороку…
Більче-Золотецькому паркові вже біля 200 років. Властивого йому вигляду він набув за часів володарювання князів Сапігів. Перший з них - Адам Станіслав Сапіга (1828 – 1903), багатократний депутат Галицького Сейму, сенатор Парламенту у Відні, дипломат та активний поборник ідеї галицької самостійності. Можливо комусь Адам Сапіга більше відомий в образі литовського князя Вітовта з картини Яна Матейка «Грюнвальська битва» - зображеного у центрі кривавої січі, у червоному жупані, з високо піднесеним мечем і вогняним поглядом….
Князь придбав більчанські маєтності 1854 року, реконструював парк у ландшафтному стилі 1866-го. За часів господарювання у Більчому його сина, князя Леона Павла Сапіги (1856-1893), на території парку збудували палац, було відкрито та досліджувалися пам’ятки трипільської культури, котрими нині пишається Краківський археологічний музей.
Шкода лише, що ми не надто пишаємося отим історичним спадком. От і від держави парк отримав лише заповідний статус – і жодної допомоги у справі догляду. Хочеться сподіватися, що охороною та впорядкуванням парку хоч би відтепер перейматиметься його новий користувач – адміністрація НПП «Дністровський каньйон». Більче-Золотецька сільська рада та школа принаймні цього року зробили, що могли…
Олександр Степаненко
Так виглядала територія поблизу парку ще рік тому. Нині цього стихійного
сміттєзвалища - на жаль, не єдиного у Більчому - вже немає.
Справжня архітектурна перлинка всередині парку - костел, прикрашений фамільними
княжими гербами.
Маємо надію, що із становленням НПП "Дністровський каньйон" "світла" на
подністровських ландшафтах ставатиме більше, аніж "тіней"...
