Події / Події організації

Хроніка мандрів у пошуках справжньої України…

24.08.2012
автор: Олександр Степаненко

Увечері 21 серпня відкрилася фотовиставка, присвячена візиту до Чорткова клубу велотуризму «Jednoslad» з польського міста Добродзеня.

Польська версія:  Kronika podr??y w poszukiwaniu prawdziwej Ukrainy

Фотовернісаж, названий нами «Jednoslad» – один слід, але добрий», являє собою хроніку семиденного марафону польських велотуристів - від берегів Одри до берегів Дністра, їхнього перебування у Чорткові та подорожей нашим краєм у пошуках «справжньої України».

Його ми представили у кав’ярні «Тарко», скориставшись люб’язною гостинністю  її власника, пана Петра Ткачука.

Хоча на самому початку нашого вечірнього дійства пролився літній дощ, публіка не залишила літню терасу «Тарка». Натомість особливий настрій дійству було задано вже й тими хмарами, променями вечірнього Сонця, бризками крапель, свіжістю повітря... Тож вже від початку формат дійства якось спонтанно вийшов за межі власне фотовиставки, і став… такою собі імпрезою, святковою виставою.

Від часу візиту «Jednosladu» минуло вже три тижні. Тим не менш здається, що відчуття свята та вдячності від тих зустрічей, спілкування та спільних мандрів  не хочуть відпускати ані нас, ані наших польських колег. І бажання ДАРУВАТИ прагне подальшого вираження  та матеріалізації: через якісь дари, теплі слова, музику, візуальні образи.

Впродовж цілого вечора не зраджував своїй звичці приємно дивувати Андрій Мельничук, лідер ініціативи «Тіні Гардаріки» - http://tinigard.info. Його власні музичні композиції для гітари, навіяні подорожами цього літа, оргагічно доповнили теплу  ауру цього вечора.

Урочистих слів також не бракувало…. Зачитали листа Президента  «Jednosladu» Йозефа Влодажа з висловленням подяки всім тим, хто сприяв організації перебування польських колег у Чорткові. Публіка активно плескала у момент виголошення запрошення від пана Йозефа - відвідати наступного року Добродзень.

Як на мене, у тім, аби повторити веломарафон «Jednosladu» -  саме у такому форматі, але у зворотному напрямку - в принципі немає нічого нереального. Можна, зрештою пройти 850 кілометрів це не за 7, а за 10 днів. Припускаю, що втілити такий задум «Зеленому Світові», не важче, аніж Україні - реалізувати свої марення про входження до Євросоюзу... Але для того, аби без проблем дістатися Шльонська, необхідно серйозно готуватися, розраховуючи виключно на власні ресурси. Адже просити кошти на туристичний проект у влади міста, у якому не працюють очисні споруди, перебувають у аварійному стані дороги та система водопостачання, не налагоджено роздільне збирання відходів, не впорядковано парк та сквери… etc, etc. – погодьмося, не годиться.

Але незалежно від того, чи відбудеться такий тур, чи ні - сподіваємось, що партнерство між «Зеленим Світом» та «Jednosladem» триватиме. Ми завжди будемо раді бачити в Україні наших колег з Добродзеня – їхні пошуки української автентики  можуть бути продовжені на нових, не менш цікавих маршрутах. Маємо надію, що колись і ми зберемося у гості до «Jednosladu».

А от емоційною кульмінацією цього святкового вечора став абсолютно ніким не очікувана подія - вручення волонтерові «Зеленого Світу» Інні Піхут туристичного велосипеда, просто таки фантастичного у своїй досконалості!  Польські друзі вирішили у такий спосіб матеріалізувати взаємні симпатії, що сформувалися у дні їхнього перебування у нас. Дар Інні вони сприймають також, як символ дружби між клубом "Jednosladom"  та ЕГО "Зелений Світ", між Добродзенем  та  Чортковом!

У свою чергу сподіваємось, що українська традиційна лялька-мотанка - витвір рук чортківської майстрині Ірини Вербицької, подарунок «Зеленого Світу» -  прикрашатиме собою офіс «Jednosladu» те ще й буде своєрідним втіленням янгола-охоронця, котрий оберігатиме наших польських колег у їхніх добрих справах :)

… Врешті-решт, хочеться думати, що сьогоднішня імпреза також прислужиться справі створення у Чорткові клубу велосипедного туризму.

А можливо вона стане ще й відправним пунктом для майбутнього туристичного фестивалю?... Такого собі спонтанного свята теплих рефлексій від   літніх мандрів у просторі та часі, дорожніх зустрічей, розчинення у ландшафтах etc, etc….. про яке давно вже мариться багатьом нашим друзям і яке можна було б влаштовувати  саме в оцю  пору серпнево-вересневих зорепадів,  достигання яблук і каштанів, відправлення потягів та листів…

 

Словом, «show must go on!»…

 

Як це все виглядало крізь об’єктиви Валерія Гонтаря (ЕГО «Зелений Світ», студія «Старе Місто»)

та Ореста Лижечки (газета «Голос народу») – дивіться у нашій  Галереї 

 

 

Поширити інформацію