«Judenrein» краю тривалістю у сім десятиліть
автор: Олександр Степаненко
Історичну конференцію «Через знання про трагедію Голокосту – до повернення історичної пам’яті та людської єдності» проведено 24 січня у Чорткові громадською організацією «Гельсінська ініціатива-ХХІ» за підтримки Управління Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви та ЕГО «Зелений Світ».
Приурочено її до Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту та 70-х роковин тих трагічних подій на західному Поділлі. Як можна зрозуміти з самої назви, ініціатори конференції мають за мету долати забуття трагедії єврейства, його історичної спадщини та сприяти гуманізації суспільства загалом.
Конференція зібрала 48 учасників - з Києва, Тернополя, Заліщиків, Борщова, Товстого, Озерян, Чорткова. З привітальним словом до них звернувся єпископ Бучацький Димитрій Григорак.
На конференції було представлено 13 наукових доповідей. Так, доцент кафедри історії Тернопільського національного педагогічного університету Тетяна Гонтар присвятила свій виступ історії єврейських гетто в південних районах Тернопільщини в період Другої світової війни.
Волонтер «Гельсінської ініціативи-ХХІ», гімназистка Інна Дзиндра виклала доповідь «Відображення подій Голокосту на західному Поділлі у мемуарних джерелах». Серед іншого вона згадала про книжку спогадів Лоли Рейн-Кауфман «Схована дівчинка, або правдива історія Голокосту» («The Hidden Girl. A True Story of the Holocaust» - Lola Rein Kaufman with Lois Metzger), котру 8-річною дитиною врятувала родина Аксенчуків з Чорткова.
Світлана Дутчак, студентка Чортківського педагогічного училища імені Барвінського, котра також є волонтером «Гельсінської ініціативи», у власному дослідженні «Свідчення очевидців про події Голокосту 1941 – 1944 років у містечку Товстому Тернопільської області» серед іншого розповіла про отця Антона Навольського, удостоєного почесного звання Праведника народів Світу.
А от директор Борщівського краєзнавчого музею Михайло Сохацький представив дослідження про переховування євреїв у природних печерах Борщівщини – драматичну історію порятунку у карстових підземних лабіринтах людей, котрим на землі … не вистачило місця…
Усі матеріали конференції „Гельсінська ініціатива-ХХІ” планує видати окремою друкованою збіркою.
Сім десятиліть віддаляє нас від 1943-го року, коли нацисти рапортували про повне «очищення» Чорткова від євреїв. «Остаточне вирішення ними єврейського питання» передбачало не лише вбивство людей за національної ознакою, але й нищення багатовікового матеріального та духовного спадку цього самобутнього етносу: цвинтарів, синагог, архівів, книгозбірень...
«Очищення» краю від євреїв, «Judenrein», стало настільки всеохопним, що нині непросто відшукати сліди їхньої багатовікової присутності тут. Та й розповісти про Катастрофу єврейства часто немає кому.
Як зауважив свого часу нобеліант Йосиф Бродський, «У справжній трагедії гине не герой – гине хор». Трагедія єврейства в Україні, поза сумнівом, є «справжньою». Адже носіїв його національної історичної пам’яті майже не залишилося.
Прикро і боляче ще й тому, що трагедія ця має семидесятирічне продовження – у нинішньому її забутті. Цю амнезію належить врешті решт долати, аби щось подібне нікому й ніколи не довелося переживати знов…
Фотохроніка конференції від Валерія Гонтаря – у Галереї.
