За 15 років незалежності Україна так і не спромоглася на рішучі кроки у напрямку енергозбереження. Сьогодні за витратами енергії на одиницю продукції та комунальних послуг нас вважають найбільш енерговитратною країною у Європі. До того ж, наша економіка жорстко прив’язана до монопольних поставок газу, нафти та ядерного палива з російської території. На порозі чергового циклу світової енергетичної кризи, яку вже назвали “третьою світовою війною за енергоносії”, це не може не хвилювати. Українські патріоти нарешті повинні усвідомити, що боротьба за нашу національну незалежність у ХХІ столітті точитиметься насамперед у енергетичній сфері.
В той же час експерти українських енергосервісних компаній вважають, що споживання природного газу в нашій країні можна знизити щонайменш вдвічі. Їхні розрахунки показують, що для цього потрібна політична воля, гроші і час: 10 років цілеспрямованих дій і приблизно 50 мільярдів доларів інвестицій. Вони радять переорієнтувати бюджетні інвестиції та кредити міжнародних банків з нарощування потужностей ядерної енергетики на програми підвищення ефективності використання природного газу та його заміщення місцевими та відновлюваними джерелами енергії. Необхідно також радикально знизити необгрунтовані енерговитрати у промисловості, енергетиці і насамперед - у комунальному господарстві, адже тут ми у прямому розумінні обігріваємо грунт та атмосферу.
Можна повчитися досвіду в наших західних сусідів, які вже подолали добрий відрізок шляху до Євросоюзу. У Європі налагоджено чіткий облік витрат енергетичних та інших природних ресурсів, кожен сплачує за реально спожиті обсяги комунальних послуг гарантованої якості, реалізовано масштабні проекти енергозбереження і просто не розуміють такого звичного для нас поняття, як заборгованість за комунальні послуги.
Читач скаже: куди нам до цього, на таку “енергетичну революцію” потрібні кошти, яких у місцевих бюджетах немає! Погоджуся, немає, але чи пробуємо ми шукати їх у інших напрямках. Приміром, усі знають, що Україна ратифікувала Кіотський протокол до Рамкової Конвенції ООН про зміни клімату, який надає нам можливість брати участь у реалізації міжнародних проектів спільного впровадження та торгівлі квотами на викиди парникових газів. Тонна викинутого вуглекислого газу коштує на українському ринку 4 – 6 євро. Отже, якщо підприємство в результаті переходу на енергозаощадливі технології планує зменшити викиди на 100 тисяч тонн, воно може отримати на реалізацію такого проекту 100 тисяч євро. Але за останні роки жодне з підприємств Тернопільщини не розробило проектні документи за критеріями Кіотського протоколу та не подало відповідних заяв про підтримку до Мінприроди. Просити у Києві бюджетні дотації простіше...
Та чи не варто пересічним громадянам зробити вибір власної енергетичної стратегії – встановити лічильники, відмовитися від практики платежів за марнотратне та неконтрольоване використання електроенергії, тепла та води і застосувати енергозаощадливі технології у власному будинку ?
Приміром, мешканці Праги за десятиріччя руху від соціалізму у капіталізм зменшили витрати тепла та гарячої води у своїх будівлях у 5 – 6 разів. Причому, кардинальний перелом у справі енергозбереження там зробили не нові котельні (хоча нові енергозаощадливі котли у будинках все ж встановили), а система заходів, спрямованих на тепловий захист приміщень: зменшення втрат тепла через вікна, стіни, незачинені двері під’їздів, дахи, ліфтові шахти... Кожен празький будинок, як виявляється, має власний “енергетичний паспорт” і постачається теплом з урахуванням стану його теплозахисту, часу перебування мешкаців вдома та, звичайно ж, місткості їхнього гаманця. Більшість же наших будівель і комунальних мереж, погодьмося, являє собою наскрізь діряві посудини. Уявіть своє житло, як теплову посудину: якщо ми заливаємо у неї тепло, а воно у посудині не тримається, його доводиться постійно “доливати й доливати”, або ж - цілодобово не розлучатися з пальтом та рукавицями.
Останнім часом активно пропагується практика заміни традиційних дерев’яних вікон на нові, герметичні металопластикові конструкції. Лише далеко не кожний може дозволити собі поміняти усі вікна на сучасні “склопакети” через їхню досить високу ціну. До того ж, застосування у цій технології хлорвмісних полімерних матеріалів з часом створить складну проблему безпечної утилізації віконних конструкцій, що відпрацювали свій час. Але, як виявилося, існують інші сучасні методи теплоізоляції дерев’яних вікон, до тогож - успішно випробувані у комунальних дитячих закладах багатьох міст України. Власне, рівненська організація “Екоклуб”, що виступає учасником проекту “Українські енергетичні бригади”, вже кілька років поспіль успішно доводить, що за допомогою недорогих технічних прийомів можна суттєво зменшити втрати тепла у приміщеннях шкіл та дитячих будинків, зробити їх більш комфортними та затишними.
Тут хочемо поділитися досвідом реалізації простого та дешевого проекту, реалізованого минулого року у Чорткові нашою громадською організацією у партнерстві з “Екоклубом”. Тернополяни познайомилися з “Екоклубом” ще у квітні минулого року – під час публічної інформаційної акції на Театральному Майдані. Тоді група молодих людей з Рівного, очолювана стрункою красунею Ольгою Лящук, проводила антиядерний тур «Відновлювані джерела енергії та енергозбереження зупинять ядерну енергетику», приурочений до двадцятих роковин Чорнобильської катастрофи. Але, як виявляється, громадські екологічні організації вміють не лише критикувати ядерні плани Уряду, а й спроможні запропонувати альтернативу бездумному бюджетному та енергетичному марнотратству.
Метод теплоізоляції вікон, запропонований “Екоклубом” передбачає використання спеціальної ущільнюючої стрічки шведської фірми “Varnamo”. Для роботи з нею потрібна власне ота стрічка, електрична фреза для прорізання у деревині вузького пазу, силіконовий герметик для заповнення щілин і звичний домашній інструмент для поточного ремонту вікон. Теплоізолююча стрічка легко встановлюється в прорізані фрезеві пази в коробці або в рамі вікна. При закриванні вікна стрічка затискається, заповнюючи при цьому щілину між вікном та рамою, та запобігає неконтрольованому проходженню холодного повітря до кімнати і теплого з неї. Як мінімум 15 років не потрібно замінювати стрічку, або використовувати будь-які інші методи теплоізоляції. Температура в приміщенні взимку підвищується на 2 – 5 ОС, зменшуються протяги, покращується шумо- та пилеізоляція. Теплоізольоване за пропонованим методом вікно можна відкривати взимку для провітрювання, фарбувати, при потребі, виймати та знову заправляти теплоізоляцію. Загалом вдається досягнути ефекту економії теплової енергії, близького до ефекту склопакету, але ціна!... Погонний метр комплексного утеплення віконної рами за цим методом коштує усього 5 гривень.
У вересні 2006 року молоді люди з рівненського “Екоклубу” та чортківського “Ковчегу” власноруч утеплили у такий спосіб вікна усіх класів чортківської гімназії ім. Маркіяна Шашкевича та ще й операційної і кількох палат Чортківської центральної районної лікарні. Жодної копійки з місцевого бюджету на цю справу не було витрачено, в якості помічників працювали самі добровольці...
А з першими зимовими холодами до Рівного пішов невеличкий лист подяки від учнів чортківської гімназії. У ньому є такий рядок: “ У наших класах стало тепліше і затишніше: і не лише тому, що ви утеплили вікна, а й від того душевного тепла, що привезла нам ваша команда”.
Олександр Степаненко.
Моменти роботи волонтерів “Екоклубу” та “Ковчегу” можна побачити [тут]
Подібні статті
Файли. Що таке екологічні права і як за них боротися?