Проект “Вдосконалення застосування адміністративної юстиції через захист екологічних прав у суді” має на меті збільшення ефективності застосування Кодексу адміністративного судочинства України в захисті прав людини.
Кодекс адміністративного судочинства (КАС) України, що набув чинності 01 вересня 2005 року, встановлює правила судового розгляду скарг фізичних осіб на незаконні рішення, а також на неправомірні дії чи бездіяльність органів влади та місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб. Він має стати головним процесуальним інструментом у галузі захисту прав людини в Україні. Проте на сьогодні використання КАС не є ефективним, громадяни України не переконаны, що для поновлення своїх порушених прав варто звертатися до суду. Це пов’язано з кількома чинниками:
1. Суттєвою залежністю місцевих судів від місцевої влади. І це залежність не лише фінансова та матеріальна, коли суди вимушені постійно звертатися до відповідного виконкому чи адміністрації для забезпечення функціонування суду чи соціального забезпечення суддів та технічних працівників. Існує й адміністративна залежність, бо влада має суттєві важелі щодо вирішення долі будь-якого місцевого судді. І щодо призначення чи обрання, і щодо можливості порушення дисциплінарної справи. А за правилами територіальної підсудності справи за позовами громадян до місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування розглядають суди, що розташовані у тих містах, що й органі влади. Тож не є дивним випадок, коли у вересні 2005 року всі судді Сєверодонецького місцевого суду взяли самовідвід щодо розгляду справи за позовом до сєверодонецького міського голови.
2. Недотриманням законодавства щодо строку розгляду адміністративної справи. Для розгляду адміністративної скарги (тобто скарги громадянина на дії чи бездіяльність влади) КАС передбачено двохмісячний чи, у порядку виключення, трьохмісячний термін. Проте цього терміну суди майже ніколи не дотримуються. Таке масове порушення передбачених КАС процесуальних строків викликане не стільки поганою організацією розгляду справи, скільки свідомим чи несвідомим її затягуванням, що завжди йде на користь суб’єкту владних повноважень, З іншого боку – це перешкоджає людям захистити свої права.
Судовий процес із владою для більшості громадян означає перебування в стані протиборства з нею, що за українською традицією вважається небезпечним. Крім того, участь у чисельних судових засіданнях вимагає від громадянина значних витрат на юридичну допомогу, які за українським законодавством у повному обсязі не відшкодовуються. Тому більшість громадян, що потенційно могли б поновити свої права в адміністративному суді, не звертаються туди чи припиняють боротьбу за кілька місяців тяганини.
Тож захист прав за процедурою адміністративного судочинства є ефективним лише в лише випадку, коли адміністративна процедура відбувається в розумний строк. Це при тому, що при належне проведеному підготовчому засіданні як правило не виникає потреби в оголошені перерви, і справа може вирішуватися в одному засіданні, із суттєвим заощадженням часу.
3. Недостатнє використання КАС суб’єктами, що найбільш активно переймаються захистом прав людини. Перш за все, це стосується недержавних громадських організацій.
Зазначені проблеми мають вирішитися не лише за рахунок удосконалення законодавства (наразі зміни встановленого сьогодні порядку визначення територіальної підсудності), але й за рахунок активної судової практики. Провідну роль в останньому мають відігравати громадські організації, що об’єднують найбільш активних і незалежних людей. Проте на сьогодні така роль громадських організацій носить несистемний, фрагментарний характер, локалізована в кількох центрах, де є особливо спроможні щодо судових спорів організації.
Наш проект направлений на безконфліктні, еволюційні зміни судової практики з метою наближення її до практики Європейського суду із прав людини.
Особливістю проекту є те, що збільшення ефективності адміністративної юстиції, як головного засобу захисту прав людини, передбачається за рахунок мережевості (проект буде виконуватися одночасно в усіх областях України), подібності виконавців (більшість регіональних партнерів – екологічні громадські організації зі значною історією існування) та за рахунок використання спеціальних засобів.
Такими засобами є:
- подання адміністративних позовів на захист екологічних прав громадян, що на нашу думку, полегшить суддям отримання досвіду неупередженого проведення справ. Бо скарги на порушення екологічних прав традиційно не є для влади обтяжливими, і адміністративні суди в таких справах можуть відчувати себе більш впевнено.
- акцентування уваги громадськості України на необхідності своєчасного розгляду адміністративних судових справ, на прикладах оскарження дій суддів, які порушують норми КАС щодо строків розгляду справ.
- позаполітична екологічна спрямованість та розгалуженість наших спільних дій дає підстави сподіватися на широкий розголос результатів виконання проекту в регіонах України. У тому числі, серед професійних суддів.
Громадські організації, що впроваджують цей проект, сподіваються, що наслідком буде покращення ситуації із захистом прав людини в українських судах.
Керівник проекту,
голова СМЕА «ЗС» Сергій Камишан.
Подібні статті