Мандрівка або ж проща до Вінценза
автор: Олександр Степаненко
29 листопада, напередодні дня народження Станіслава Вінценза, в його родинному селі Слобода пройшли традиційні «Листопадові Вінцензівські Читання» — щорічна культурно-мистецька подія, присвячена спадщині видатного письменника, філософа та гуманіста.
Ініціатор Читань — Бібліотека імені Станіслава Вінценза в Слободі, на сьогодні єдина у світі бібліотека, що носить Його ім’я. Цього року Читання вперше відбулися в міжнародному форматі, за участі двох численних груп гостей з Польщі: від «Товариства Карпатського» та Вроцлавського університету.
Слобода у ті роки, коли родина Вінценза мешкала тут, вабила багатьох творчих людей, його друзів. Це місце набувало тоді значення «малого центру світу» - місця для зустрічей, роздумів, розмови, співбесіди про головне, про сенси: ким ми є, що для нас означає бути Людиною, для чого ми тут? У чому виражається наше ставлення до ближнього, до сусідів, до Природи, до померлих, до майбутнього Людства?...
Вінценз володів рідкісним даром щирої та невимушеної розмови про ті важливі речі. Тож люди тягнулися до оази діалогу, яку Він створював довкола себе скрізь, де б не опинявся: у Слободі, у Бистреці під Чорногорою, в угорському Ноградверьоце, або у французькому гірському селі Ла Комб.
Чеслав Мілош власні мандрівки до того Ла Комбу порівнював з прощею, «з казковою виправою по мудрість», або ж по духовне зцілення. І припускав, що з таким настроєм прямував у передгір’я французьких Альп не лише він один. Ось цитата з його есею «La Combe», опублікованого у паризькій «Культурі» Гедройця в 1958 році: «Спробую розповісти, чому багато з нас, людей різних національностей, але родом із певного окресленого терену Європи, їздили до Ґренобля та до малого містечка Лансі у тій околиці, щоби піднятися стежкою по крутому схилу, на якому лежить село Ла Комб … Зрештою, можливо, що хтось їздив туди з іншої, ніж я, причини. Проте, оскільки всі сучасники отруєні однаковими отрутами і однаково прагнуть вилікуватися, то можна припустити, що мотиви були схожі. Мандрівка, або проща до когось, - це не те ж саме, що візит або зустріч. Вона має усталену форму, яка передує осягненню мети: властиво, завжди слід довго йти крізь дикі гори та пустелі, щоразу вище, сподіваючись отримати винагороду за докладені зусилля. А нею є чиясь присутність, інша, ніж перехожого на вулиці, бо, занурена у тло, вона освітлює речі та краєвиди, які завдяки цьому стають метою. Такої символічної інтерпретації можна надати навіть мандрівці потягом. Щось у ній є від казкової виправи по мудрість…, або від маршу з києм Гімалаями, або Чорногорою - до печери буддійського пустельника, або ж до хасидського вчителя Баал Шем Това. Після Ліона локомотив починає змагатися з нахилом, ландшафт наближається до вікна вагона під кутом. Назва станції Ла Тур-дю-Пен свідчить, що Ґренобль уже недалеко і що невдовзі я побачу Станіслава Вінценза».
Тож в останні листопадові дні нашого тривожного року Слобода знову гостинно приймала друзів, які хочуть зустрітися, аби говорити і слухати мовою діалогу — мовою Вінценза. Діалог в дусі взаємоповаги, порозуміння та людська солідарність зараз нам особливо потрібні: і між собою, і з нашими європейськими сусідами. Адже вистояти в протистоянні з сильним, жорстоким та цинічним агресором ми можемо лише разом: згуртована Україна і Європа.
З іншого боку – світ зараз переживає швидкі і складні трансформації. Він вже не повернеться до минулого стану. Потрібна нова візія світу. Важливо, щоб у ході цих трансформацій не втрачалося людське в людях: їхня спроможність розмовляти, співпереживати, співпрацювати. Але ж не секрет, що змістовна література, високе мистецтво, філософія можуть не лише відображувати світ, але й творити нові світи і нові сенси...
Програма Листопадових Вінцензівських Читань-2025 містила: живу розмову про життя, творчий шлях та інтелектуальне оточення «Гомера Гуцульщини», виступи народних музичних колективів, і звісно ж – неодмінний ритуал читання творів Вінценза українською та польською мовами - вголос.
Це дійство тривало біля меморіального каменю, що стоїть на місці батьківського дому, де у 1888 році Він прийшов у Світ, біля пам’ятника Іванові Франку, встановленого Ним неподалік власного будинку в Слободі, а також в аудиторії тутешнього готелю «Слорунг».
Організаторами Читань як і торік виступали: Бібліотека імені Станіслава Вінценза в Слободі, Карпатський національний університет імені В. Стефаника, ГО «ДІЄ: Добрі Ідеї Єднають», Готель "Слорунг", ЕГО «Зелений Світ», гостинна громада села Слобода. Медіа-партнер – Телерадіокомпанія ТНК (Коломия).
Серед учасників Читань були: професор Ян Хороши — керівник Майстерні з досліджень спадщини Станіслава Вінценза при Вроцлавському університеті, директор Вроцлавського Дому Літератури; доктор Лєшек Римарович — віце-президент «Товариства Карпатського» та інші почесні гості.
Як і минулого року, окрім мешканців Слободи до Читань приєдналася чимала група студентів Карпатського національного університету.
Від «Зеленого Світу» аудиторії представили презентацію, присвячену світлій пам’яті Анджея Рущака, дослідника-краєзнавця «Товариства Карпатського», який відійшов у вічність цього року.
Читання, звісно ж, не обійшлися без дружніх дарів. Від польських колег отримали останні видання у царині «вінцензіани», яку постійно збагачують власними дослідженнями та публікаціями професори Ян Хороши у Вроцлаві та Мирослава Олдаковська-Куфель у Любліні. Дякуємо щиро, читатимемо.
А під завісу дня учасники Читань відвідали ще й рештки історичного цвинтаря, що на слобідському присілку Ропа. Ймовірно, саме тут знайшов свій останній спочинок Фелікс Вінценз, батько письменника, а також його няня-гуцулка Полагна Рибенчук-Сліпенчук. Місця їхніх поховань зараз приховує віковий барвінковий килим, але маємо надію, що спільними зусиллями в ході наступної мандрівки та зустрічі їх можна буде відшукати.
* * *
«Вінцензівські Читання в Слободі» й цього року відбулися як вияв громадянської ініціативи та волонтерства у сфері культури – їхнє проведення не фінансувалося органами державної влади, благодійними фондами та політичними партіями.
Щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном