Днями відбулася волонтерська акція з туристичного маркування карпатських масивів Свидовець та Близниця.
автор: Олександр Степаненко
В грудні минулого току на Свидовці загинув 26-річний науковець Сергій Сіренко, син нашого дорогого колеги з Національного екоцентру України, Ігоря Павловича Сіренка.
Підступний безіменний верх висотою1678 м на Свидовці відомий серед карпатських рятувальників тим, що саме тут за умов поганої видимості туристи найчастіше втрачають орієнтацію.
На жаль, ані місцева влада, ані підприємці, що заробляють чималі гроші, надаючи послуги на найвищому в країні гірськолижному курорті Драгобрат, майже нічого не роблять для того, аби зробити туристичні стежки Чорногори та Свидовця безпечними для піших мандрівників. Скоріш за все просто тому, що ті майже не приносять їм прибутків...
Прагнення нарешті встановити на Свидовці маркувальні стовпи з вказівниками маршрутів виникло у батьків загиблого юнака ще взимку.
Попередня волонтерська спроба промаркувати хребет була невдалою – на початку липня карпатські верхи накрили безперервні зливи, тож працювати було просто неможливо.
Але вже 20 – 21 серпня на Драгобраті зібралися 24 волонтери з Києва, Івано-Франківська, Калуша, Чернівців, Снятина та Чорткова. ЕГО «Зелений Світ» представляв Андрій Степаненко.
Усіх прийняла садиба "У Степана", власник якої, окрім безоплатного проживання, допоміг із вивозом волонтерів та матеріалів на Драгобрат, за що йому велика подяка. Зібрали частину коштів для акції та виготовили інформаційні вказівники чеські друзі, організовані закоханим в українські Карпати Алешем Кучерою з Праги.
Крім того, важливу допомогу транспортом та продуктами надав наш колега Любомир Махомет.
Процесом маркування керували досвідчені мандрівники зі станіславівської Фундації "Карпатські стежки" - http://www.stezhky.org.ua
Злагода та усвідомлення важливості справи дозволили спрацювати «на одному диханні»: швидко й на совість….
Відразу по приїзді вирушили на верхи Свидовця, де з випередженням графіку вже першого дня вдалося встановити 13 стовпів з маркерами. Для цього було створено 5 робочих груп, котрі мали усе необхідне для роботи. Вже в сутінках поверталися «до Степана» - стомлені та задоволені…
Вранці наступного дня працювали вже двома групами: перша на Жандармі, Близниці та у сідловині між Близницями, друга – на скорботному 1678-му … До полудня основну частину робіт завершили...
Сподіваємось, що відтепер буде трішки менше загроз життю молодих людей, котрі взимку наважуються на екстремальні «сольні» походи заметеним снігами Свидовцем.
Усім спасибі!
