У дні Літнього Сонцестояння – до «оселі Сонця» на Гуцульщині
Центр Космача з кожним роком втрачає автентику історичного гуцульського
поселення, але на його присілках гарні зразки традиційної архітектури у природному
оточенні все ще не є рідкістю
.
.
Славнозвісний Камінь у Завоєлах – звідси можна розпочинати сходження на Грегіт
Колорит полонинських господарств – ще одна з туристичних принад Гуцульщини
"Ой на гОрі, на Тамборі сивий бичок ричи: "Вийди, вийди дівчинонька, бо тя Легінь кличе"… :)
Хіба можна досхочу наїстися отих афенів?
З прапором – легше йти до вершини. Із «зеленим» світоглядом – радісніше жити!
І все ж не таки непросто зійти на гірську полонину після виснажливого навчального
року …
Збігати у долину значно веселіше, особливо – з думками про обід…
З Грегота і Лисини чудово видно всю Чорногору, Свидовець та Горгани
.
.
Таких ритуальних чашоподібних заглибин на Лисині (Пожеретулі) нарахували 12
А отак виглядає кам’яний тунель язичницького святилища на Лисині. 22 червня
Сонце сходить по осі цього тунелю
Професор Олександр Кагало стверджує, що це Anthurus Аrcheri, Квітохвісник Арчера,
Червона Книга України, але дехто з нас хотів би думати, що насправді це ота сама
містична «квітка папороті», котра з’являється у ніч на Купала?
Квітуча, і не менш червонокнижна, арніка просто таки царює на цих гірських луках
Важко не заздрити отим прекрасним створінням – вони бачать цю красу щовечора
Словом: "В полонині - веселенько, в полонині - файно…"
фото Назара Гуменюка та Олександра Степаненка