Події / Події в Україні
Кожен інший, але всі рівні – у правах.
17.12.2008
Одним з пріоритетних напрямків діяльності правозахисних організацій, у тому числі Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) є поширення інформації про права людини, правове просвітництво та виховання. У цьому контексті 16 грудня у Києві відбувся круглий стіл експертів „Шляхи розвитку українського антидискримінаційного законодавства", організований УГСПЛ.Факти, які можна тлумачити, як прояви дискримінації, зустрічаються у кожній країні, і Україна у цьому сенсі не виняток. Натомість саме поняття „дискримінація” в національному законодавстві практично не застосовується. Лише у кількох нормативних актах України (закони „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, „Основи законодавства України про охорону здоров’я”) вживається термін „дискримінація” - „за ознакою статі” та „незаконні форми дискримінації, пов’язані із станом здоров’я”.
Але дискримінація, тобто протизаконне обмеження прав людини за певною ознакою, окрім статі та стану здоров’я можлива за багатьма іншими: расовою та національною приналежністю, громадянством, місцем проживання, релігійними та іншими переконаннями, мовною ознакою, віком, соціальним та майновим станом і т. ін. Відтак поки що суди і правоохоронні структури об’єктивно стикаються з складнощами у кваліфікуванні фактів правопорушень, саме як дискримінації. З іншого боку, люди також виявляються обмеженими у можливостях свого захисту у багатьох випадках обмеження прав.
Хоча засадничі принципи рівності людей у правах проголошені в українському законодавстві. Наприклад, Конституція України (ст.21) гарантує: „Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах”. У статті 24 Конституції стверджується: „Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками”. У статті 26 - „Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов’язки”.
„Конвенція про захист прав людини та основних свобод”, у відповідності до норм якої здійснює правосуддя Європейський суд з прав людини, також містить згадку поняття дискримінації. У статті 14 Євроконвенції знаходимо: „Здiйснення прав i свобод, викладених у цiй Конвенцiї, гарантується без будь-якої дискримiнацiї за ознакою статi, раси, кольору шкiри, мови, релiгiї, полiтичних чи iнших переконань, нацiонального або соцiального походження, належностi до нацiональних меншин, майнового стану, народження або iнших обставин”). Врешті-решт, існує ціла низка рекомендацій спеціальної комісії Ради Європи та практика Євросуду у конкретних справах по випадках дискримінації.
У відповідності до норм конституції та Євро конвенції мав би бути розроблений базовий закон про протидію дискримінації та – у відповідності до нього – внесені доповнення до цілої низки інших законодавчих актів.
Адже реальна ситуація в Україні до того спонукає. Виступаючі на круглому столі наводили факти, що свідчать про почастішання в Україні фактів дискримінації іноземців. Як на сході, так і на заході України у практиці органів влади все ще трапляється випадки дискримінації релігійних меншин. Поширення корупції на органи судової влади призводить до того, що повноцінний захист своїх прав в суді у більшості випадків можуть забезпечити собі лише достатньо заможні люди – тобто є підстави вести мову про дискримінацію у доступі до правосуддя за майновою ознакою...
В форматі круглого столу відбулося обговорення рекомендацій УГСПЛ щодо розробки правових новацій антидискримінаційного характеру, створення структури парламентського контролю з питань дискримінації та впровадження курсів толерантності у системах професійної та загальної освіти. Представлено також нові видання УГСПЛ: „Рекомендації Європейських інституцій щодо боротьби з дискримінацією в Україні” та „Рекомендації ООН щодо боротьби з дискримінацією в Україні”.
Олександр Степаненко
Поширити інформацію
