Лише мораторій на будівництво ГЕС може врятувати Карпати!
автор: Петро Тєстов, Олексій Василюк - ЕПЛ
7 вересня, у приміщенні Львівської обласної ради відбувся круглий стіл «Мала гідроенергетика: енергонезалежність чи знищення довкілля?», організований МБО «Екологія-Право-Людина» та Всесвітнім фондом дикої природи (WWF)
В круглому столі прийняли участь юристи, екологи, науковці, представники природоохоронних організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування з України та Сполучених Штатів Америки.
Під час круглого столу були презентовано результати досліджень поточної ситуації з будівництва та експлуатації малих ГЕС в Україні та закордоном, обговорено рекомендації та законодавчі ініціативи, які допоможуть зупинити варварське знищення українських річок та екологізувати наявні малі гідроелектростанції.
Були продемонстровані факти, які свідчать про негативний вплив малих гідроелектростанцій на природні екосистеми річок. Окремо було відмічено, що малі ГЕС призводять до екологічних проблем не тільки в Карпатах, але й на решті території України.
І хоча частка малих ГЕС у загальному виробництву електроенергії в Україні складає тільки 0.0015, але вони отримують від ДП «Енергоринок» 0.0049 всіх коштів, які були зібрані з споживачів за електроенергію. В абсолютних цифрах в 2014 році це склало 506 мільйонів гривень. Тому будівництво малих ГЕС не вирішує проблему електронезалежності України, а натомість лягає важким тягарем на споживачів та бюджет.
Окремо було заявлено про низьку екологічну свідомість власників ГЕС.
Як влучно зауважив один з учасників "Представники бізнесу ведуть так, ніби ми живемо останні два дні - в гонитві за прибутком нехтуючи нормами законодавства та моралі."
Науковці з свого боку відмітили низький рівень наукових досліджень, які повинні передувати прийняттю рішення про допустимість будівництва малих ГЕС , - бо забудовники не хочуть залучати справжніх науковців, т.як їх висновки можуть бути несумісними з планами будівництва гідроелектростанцій.
Також учасники були одностайні в тому, що будь-яке законодавство не буде працювати, якщо не буде налагоджена ефективна система екологічного контролю. Для цього треба проведення комплексної реформи екологічного контролю - зокрема необхідним є повернення посад районних екологічних інспекторів, зміцнення матеріально-технічної база Державної екологічної інспекції, збільшення штрафних санкцій за порушення екологічного законодавства тощо. І беручи до уваги те, що заходи з енергозбереження, на відміну від гідроенергетики, мають позитивні екологічний і економічний ефекти і вищий потенціал щодо досягнення цілей енергетичної незалежності держави, учасники вирішили рекомендувати національним та регіональним органам влади змістити стимулюючі заходи на проекти у сфері енергозбереження та підвищення енергоефективності.
Протягом місяця будуть доопрацьовані та подані на розгляд уповноважених органів конкретні законодавчі ініціативи, які зможуть зупинити варварське нищення українських річок.
«Ми розуміємо, що внесення змін в нормативно-правові акти вимагають тривалого часу. І аби за цей час не втратити наші річки – ми вважаємо необхідним у найшвидші терміни запровадити на національному та обласному рівнях мораторій на будівництво та погодження документації для малих ГЕС на території Карпатського регіону до унормування питання захисту річок і розвитку гідроенергетики» - каже Тєстов Петро, МБО «Екологія-Право-Людина»
З резолюцієї круглого столу можна ознайомитись за посиланням
