Публікації / Заповідна справа

Історичний парк у Язловці отримав заповідний статус

22.10.2015
автор: Олександр Степаненко

Ще у листопаді 2008 року ЕГО "Зелений Світ" надіслав до Язловецької сільради та Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області клопотання про оголошення об’єкту природно-заповідного фонду - пам‘ятки паркового мистецтва "Парк Марцеліни Даровської". Метою створення пам‘ятки було визнано охорону унікального зразка історичного парку з огляду на його велику рекреаційну, естетичну та пізнавальну цінність, а також охорону та науково обґрунтовану реконструкцію деревних насаджень, що мають важливе водоохоронне та ґрунтозахисне значення для даної унікальної території, де зосереджено багату історико-культурну спадщину багатьох народів.

Бюрократична процедура погодження владою відповідного рішення тривала 7 років. Причиною такого зволікання певною мірою виявилася незгода сільради із пропонованою нами назвою пам‘ятки - «Парк Марцеліни Даровської».

Нарешті рішення прийнято Тернопільською обласною радою - з компромісним варіантом назви "Язловецький парк", з чим ми вітаємо усіх, хто поділяв наше переконання про необхідність заповідання цього дивовижного у своїй красі місця і допомагав реалізації нашої ініціативи.

Перша згадка про створення саду у Язловці пов‘язана з Теодориком Бучацьким, що у 1436 році заповів кошти місцевому костелу Марії Магдалени. Той давній сад простягався від його тодішньої дерев‘яної споруди, що знаходилася у долині річки Вільховець, саме там де нині височать руїни мурованого костелу XVI століття - і аж до замкової гори.

Історичні джерела стверджують, що під час восьмирічного турецького панування у Язловці (1676 – 1684) було закладено нові сади на усіх міських пагорбах, які пізніше доглядалися, як сади міської громади .

В 1746 р. мальовничі терени Язловця переходять до власності Конєцпольських, за ними - Любомирських, а в 1746 р. їхнім власником стає Станіслав Понятовський, батько останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського. В цю історичну пору на узгір‘ї, в межах нижнього замку, поруч із давнім (верхнім) замком Бучацьких-Язловецьких будується й палац. Ймовірно, що і тоді поблизу палацу, на стрімкому узгір’ї, оповитому кільцем природного яру річки Вільховець, існував невеликий парк .

Є свідчення про те, що парк зберігся тут і в добу правління наступних володарів Язловця – династії баронів Блажевських. Саме від них залишки парку були передані Монастирю Сестер Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії, заснованому тут у 1862 році Марцеліною Даровською за благословення Святішого Отця Пія ІХ. При монастирі протягом усього часу його існування діяв навчально-виховний заклад для дівчат. Мати Марцеліна заснувала також декілька початкових шкіл, до яких приймали на навчання сільських дітей всіх конфесій.

Тоді ж Марцеліна Даровська насаджує та впорядковує монастирський парк в сучасних межах. Окрім декоративної частини парку на той час було закладено ділянку саду, виноградник та оранжерею. Поряд з місцевими видами дерев у парку росли численні види екзотів, наприклад декілька ліродендронів.

В 1911 році Мати Марцеліна померла. Поховано її на території парку в усипальниці сестер-непорочниць, що частково заглиблена в схил гори. На щастя, приміщення монастиря та територія парку не зазнали значних руйнувань у роки Першої світової війни. Саме містечко Язловець у 1915 - 1917 роках було зруйновано дуже сильно. У міжвоєнний час діяльність монастиря відновилася. Але в 1946 році монастир та його навчально-виховний заклад закрила радянська влада. Монастирські споруди, а разом з ними парк поступово занепадають.

Через 50 років сестрам-непорочницям вдалося повернути каплицю і частину приміщень монастиря. Освячено та старанно відреставровано каплицю-усипальницю, де спочивають померлі сестри.

6 жовтня 1996 року в Римі Папа Іван Павло ІІ проголосив Марцеліну Даровську блаженною. А вже у 1997 році було відновлено Монастир Сестер непорочного зачаття у Язловці. 1 вересня 1999 року митрополит Мар’ян Яворський проголосив каплицю сестер Санктуарієм Блаженної Марцеліни Даровської. Санктуарій у Язловці - одна з трьох найбільших християнських святинь на Тернопільщині, поряд із Маріїнським духовним центром у Зарванці та Почаївською Лаврою.

Протягом останніх двадцяти років Згромадженням Сестер-непорочниць проведено надзвичайно велику роботу по впорядкуванню та відновленню колишнього парку в його історичних межах. У насадженнях парку збереглося кілька дерев дуба, явора, липи, ясена, вік яких сагяє більш ніж100 років. Тобто ці дерева, ймовірно, памятають Матір Марцеліну.

Традиції духовного виховання молоді, закладені Блаженною Марцеліною Даровською, останнім часом активно розвиваються. Щороку у монастирі сестер-непорочниць беруть участь у реколекціях та виховних програмах декілька тисяч дітей з усіх регіонів України та із закордону.

Парк Марцеліни Даровської створює для благодійної діяльності монастиря сприятливу атмосферу спокою та духовної зосередженості, що сприяє прагненню молодих людей жити в гармонії з Богом, людьми та Природою.

 

Поширити інформацію