Анонси

ЕГО “Зелений Світ» ініціює громадянську інформаційну кампанію «Рік Станіслава Вінценза»

04.02.2018
автор: Олександр Степаненко ЕГО Зелений Світ

Ініціатива передбачає громадянську кампанію з популяризації в Україні та Польщі творчості Станіслава Вінценза (1888 – 1971) – видатного письменника, есеїста, філософа, етнографа, якого ще при житті названо «Гомером Карпат», «Людиною діалогу», «Праведником народів Світу».

Творча спадщина Станіслава Вінценза належить цілому світові, але передусім вона становить інтерес та цінність для України та Польщі. На жаль, ця спадщина поки що залишається маловідомою, особливо для українського читача.

Поки що перекладено на українську лише перший том епічної трилогії Вінценза «На високій полонині». Цей твір можна вважати видатним літературним пам’ятником світового рівня. Справу його перекладу необхідно продовжувати.

Тож пропонуємо розпочати в Україні та Польщі широку інформаційно-просвітницьку кампанію з нагоди 130-ї річниці від народження письменника, яку обходитимемо у 2018 році, та запрошуємо долучатися до неї усіх небайдужих людей.

Складовими такої інформаційної кампанії можуть бути: цикл публічних інформаційних заходів, присвячених життєвому шляху та творчості Станіслава Вінценза у навчальних закладах та бібліотеках, публікації у медіях регіонального та загальнонаціонального рівня, створення документального фільму про письменника та його творчість, громадське лобіювання присвоєння його імені школам у селах Слобода та Бистрець, пропагування туристичних маршрутів «Стежками Вінценза», підготовку наукової конференції, присвяченої його творчості, пошук можливостей для перекладу його творів на українську тощо.

Ініціатива «Рік Станіслава Вінценза» покликана також сприяти покращенню міжкультурного діалогу між польським та українським суспільством на основі цінностей, які поділяв Вінценз: свободи, людської гідності та братерства, ненасильства, поваги до культурної спадщини Європи в усьому її розмаїтті. На жаль останнім часом цей діалог переживає кризовий період через політичні спекуляції на складних питаннях нашої спільної історії.

Історична постать та творчість Вінценза можуть бути предметом не лише для україно-польського, але й всеєвропейського діалогу та порозуміння. Адже він при житті мріяв про майбутню «Європу батьківщин», поєднану взаємопроникненням багатьох культур.

Ініціатива "Рік Станіслава Вінценза" наразі не є частиною якогось формального проекту.

Поточну інформацію про ініціативу можна відстежувати у відкритій групі "Рік Станіслава Вінценза" у мережі Facebook.

*   *   *  

БІОГРАФІЧНА ДОВІДКА

Станіслав Вінценз (1888 – 1971) – видатний письменник, філософ, публіцист, етнограф, гуманіст.

Народився на Гуцульщині, в селі Слобода-Рунгурська (нині село Слобода Коломийського району Івано-Франківської області). Дитинство провів у селі Криворівня, у маєтку діда по материнській лінії - Станіслава Пшибиловського. У дитячі роки великий вплив на Станіслава Вінценза мала його няня, Палагна Сліпенчук-Рибенчук, родом з Криворівні – тож гуцульський діалект української мови був мовою його дитинства.

У 1906 році закінчив Коломийську гімназію. Після випуску з гімназії студіював право, філологію та філософію в університетах Львова та Відня. У 1914 році здобув ступінь доктора філософії, захистивши у Віденському університеті дисертацію на тему «Філософія релігії Гегеля».

З початком Першої світової війни був призваний до австро-угорської армії. Впродовж 1914 – 1918 років перебував у зоні бойових дій у Галичині й у Доломітах.  У 1919 році відмовився від участі в українсько-польській війні, не бажаючи воювати проти українців. Втім вже наступного року, з початком польсько-більшовицької війни, зголосився добровольцем до польського війська.

У повоєнні роки деякий час проживав у Львові та Варшаві, але невдовзі вирішив повернутися на Гуцульщину. Біля власного будинку у селі Слобода-Рунгурська встановив перший в історії пам’ятник Іванові Франку, творчість якого глибоко шанував.

1930 року оселився у селі Бистрець, на той час Косівського повіту. Тут розпочав працювати над першим томом епічної трилогії «На високій полонині», який вийшов друком у 1936 році.

У вересні 1939 року був арештований радянськими спецслужбами у Бистреці. Майже два місяці перебував у в’язниці НКВС у Станіславові, звідки його звільнили значною мірою завдяки клопотанням українських письменників Петра Панча та Івана Ле. Досвід перебування в ув’язненні та спілкування із службовцями сталінського режиму згодом передав у збірці есеїв «Діалоги з совєтами».

У травні 1940 року разом із родиною нелегально перейшов через кордон на Чорногірському хребті - до Угорщини.

В 1941 – 44 роках, коли угорська влада, націоналістичні кола Угорщини, а згодом нацистський окупаційний режим здійснювали політику жорстоких депортацій та етнічних чисток, допомагав рятуватися багатьом євреям. За цю діяльність у післявоєнні роки був удостоєний почесного звання Праведника Народів Світу.

Після війни деякий час мешкав у Західній Німеччині, Швейцарії, згодом – у Франції. Стало оселився у передгір’ї французьких Альп, поблизу Гренобля, у гірському селі Ла Комб.

Тут продовжив роботу над головним творінням свого життя – епічною трилогією «На високій полонині», у якій з великою теплотою змалював Гуцульщину, її мешканців, природну та історико-культурну спадщину. Цей твір приніс письменникові славу «Гомера Карпат», але справжнє його визнання ще попереду.

Досвід власного життя та робочих контактів із багатьма видатними людьми знайшов відображення у багатьох есеях та спогадах Вінценза. У 50 – 60 роках активно співпрацював з паризькою редакцією часопису «Культура» Єжи Гедройця, довкола якого гуртувалася українська та польська літературна еліта, читав лекції про творчість Гомера, Данте та Ніцше, був близьким другом та наставником Чеслава Мілоша та Єжи Стемповського, підтримував творчі зв’язки з українською демократичною еміграцією.

Завжди виступав речником діалогу культур та зближення народів.

Останні роки життя провів у м. Лозанні (Швейцарія). Помер в 1971 році, похований у Лозанні. У 1991 році прах Станіслава Вінценза та його дружини Ірени Вінценз було перепоховано на Сальваторському цвинтарі у Кракові.

 

 

 

Поширити інформацію