Про нас / Наші публікації
Клімат змінюється - час діяти!
03.10.2007
Нині вже не стоїть питання, чи відбуваються зміни клімату взагалі. Працями багатьох вчених та експертів доведено: клімат змінюється досить стрімко, наслідки цього процесу торкнуться будь-якого регіону планети. Визнано, що роль людської діяльності у цьому процесі є визначальною. Загалом вона зводиться до збільшення викидів т. зв. “парникових газів” в процесі господарської діяльності , а також до руйнування природних екосистем, що виконують важливі екологічні функції: регуляція кліматичного та водного режиму, поповнення атмосфери киснем, захист ґрунтів, збереження біорізноманіття. Втім, існує хибна думка про те, що наслідки зміни клімату для України не є загрозливими. Вона базується на спрощених уявленнях про глобальне потепління - буцімто, клімат пом’якшиться, буде не надто холодно взимку, тепліше влітку. Тоді як - за прогнозами вчених НАНУ, УААН, КНУ ім. Т. Шевченка - скоріш за все Україну чекає не лише потепління в усі пори року, а різкі зміни одвіку стабільних кліматичних циклів. Вони проявлятимуться такими екстремальними природними явищами, як збільшення інтенсивності атмосферних опадів переважно у вологих районах та зменшення – у посушливих. Отже, слід чекати подальшого почастішання злив, буревіїв та повеней у Карпатах та на Поліссі, підвищення рівня Чорного і Азовського морів, підтоплення територій та руйнування морських берегів.
За даними моніторингу клімату в Україні, вже зараз для степової зони помітна стійка тенденція зниження кількості дощів навесні та на початку літа, що є великою проблемою для сільського господарства. За прогнозами, дощі у ці місяці будуть рідшати й надалі. Такої аномально теплої зими і спекотного літа, як у 2007 році, мабуть, не пам’ятає жоден старожил. Обсяги лісових пожеж в українському степу та у горах Криму щороку стають все більш руйнівними. Такі та сильніші теплові хвилі частішатимуть у найближчі роки. Степи південно-східного регіону України поступово перетворюватимуться на пустелі, зростатиме дефіцит чистої питної води, триватиме зниження врожайності традиційних сільськогосподарських культур та продуктивності лісу, зокрема - внаслідок пожеж, поширення збудників інфекцій та шкідників, витіснення типових для нашого краю видів та агресивного поширення видів-чужаків.
Тривалі періоди літньої спеки особливо нестерпними стануть у великих промислових містах. На підставі спостережень останніх років медики прогнозують, що підвищення середніх температур літніх місяців на 1 градус спричинюватиме зростання смертності на 3%.
Крім того, ми - не ізольовані у світі. Зміни клімату означатимуть масову імміграцію в Украіну “кліматичних біженців” з південних та приморських країн. Постає питання - як пригальмувати ці зміни, як пристосуватися до катастрофічних природних явищ та як пом’якшити негативні наслідки? Потрібно, щоб місцеві влади почали сприймати їх не як випадкові катаклізми, які сталися раз і більше не повторяться, а як об’єктивно обумовлені зміни життєвого середовища, до яких треба адаптувати і людей, і господарство. Думати, наприклад, про готовність до зростання захворюваності та травматизму під час кліматичних аномалій. Впровадити кондиціонування повітря житлових та робочих приміщень влітку - так само, як ми дбаємо про опаленням взимку. Внести корективи у графік робочого дня: у літні місяці працювати, як у південних країнах - вранці та ввечері. Необхідно передбачити зміни у програмах розвитку сільського та лісового господарства, про нові технології, про стійкі до аномальних змін клімату види та сорти рослин, які вирізняються високими коефіцієнтами засвоєння сонячної енергії та вуглецю. Нарешті, подбати про скорочення орних площ та про відновлення природних екосистем: лісів, боліт, луків, водойм.
Стурбоване негативним кліматичним змінами міжнародне співтовариство запропонувало Рамкову Конвенцію ООН про зміни клімату та Кіотський протокол до неї. Україна ратифікувала ці міжнародні правові документи. Цим вона взяла на себе певні зобов’язання, але водночас отримала можливості залучення додаткових міжнародних коштів на виконання проектів із зниження споживання енергетичних ресурсів (а відповідно – зниження викидів парникових газів) та збільшення поглинання вуглецю. Такі проекти у промисловості, комунальному, лісовому та сільському господарстві несуть одночасно позитивний економічний ефект і ведуть до зниження викидів парникових газів.
Для України Кіотський протокол надає ряд економічних зисків через механізм проектів спільного впровадження (СВ). Підприємства України можуть частково фінансувати проекти енергозбереження, модернізації комунального сектору, утилізації органічних відходів, лісорозведення чи будь-яких інших проектів, що мають на меті зниження викидів парникових газів або їхнє поглинання рослинами. Для реалізації проекту спільного впровадження необхідно розробити проектні документи за встановленими критеріями, знайти покупця знижень викидів та зареєструвати проект в Міністерстві охорони навколишнього природного середовища, отримавши лист-підтримку і лист-схвалення. Проте на сьогодні легше знайти покупця, ніж відшукати українське підприємство, яке схоче реалізувати такий проект, хоча ціна 1 тонни вуглекислого газу для українських підприємств коливається в межах 4-6 євро.
Для економіки Тернопільщини, що не має власних запасів викопного палива, участь у реалізації проектів СВ дає додаткові привабливі перспективи. Приміром, за даними Держкомітету України з енергозбереження, утилізація відходів лісового господарства області, рослинної та тваринницької біомаси із застосуванням сучасних енергозберігаючих технологій спроможне зберегти щороку від 500 тисяч до 1 мільйона тон умовного органічного палива. Проекти спільного впровадження за механізмами Кіотського протоколу можуть дати додатковий поштовх розвиткові технологій використання альтернативних джерел енергії. Для Тернопільщини це у першу чергу – біоенергетика та мала гідроенергетика, підвищення ефективності використання палива, комбіноване виробництво тепла та електроенергії (коґенерація), модернізація систем транспортування та використання енергії. Комунальні господарства міст могли б пропонувати проекти управління побутовими відходами та стічними водами, утилізації метану зі сміттєзвалищ, впровадження систем роздільного збору сміття та переробки вторинних ресурсів, покращення теплоізоляції будинків, встановлення систем обліку та регулювання витрат на тепло та воду.
Іншим механізмом Кіотського протоколу є торгівля квотами на викиди вуглецю. Внаслідок спаду виробництва в Україні у порівнянні з 1990 роком ми маємо велику кількість надлишкових квот на викиди парникових газів. А за діючими міжнародними домовленостями кошти мають бути направлені на проекти зі зниження викидів парникових газів.
Незважаючи на зобов’язання за Конвенцією зі зміни клімату, в Україні досі відсутні економічні стимули для енергозбереження. Тут варто усвідомлювати, що ми ніколи не станемо енергонезалежною, та й економічно незалежною державою без скасування державних субсидій на енергоносії для підприємств. Замість субсидій державні кошти варто направляти на програми пільгового кредитування енергозберігаючих технологій.
Досі відсутня державна програма зі зниження викидів парникових газів, а також відповідні регіональні плани кліматоохоронних заходів. Останнє зауваження стосується і Тернопільщини. Можна відзначити низьку інформованість керівників промислових підприємств та місцевих органів влади щодо можливостей залучення коштів через проекти СВ. Керівники адміністрацій та директори навіть найуспішніших підприємств обласні не обізнані щодо процедур подання заявок, отримання міністерського схвалення, якою є вартість консультативних послуг і т. ін.
Певним чином заповнити інформаційний вакуум у колі порушених проблем покликаний екологічний тур містами України „Клімат змінюється! Час діяти!”, організований робочою групою українських неурядових організацій з питань змін клімату. Учасники туру відвідають Тернопіль 15 жовтня.
Програмою заходів туру у Тернополі передбачено встановлення інформаційних стендів на центральному майдані міста, розповсюдження друкованих видань з питань змін клімату та енергозбереження, проведення круглого столу для представників місцевих органів влади та прес-конференції.
Регіональними партнерами у організації заходів туру виступають Тернопільська обласна рада, ЕГО “Зелений Світ” та молодіжний екоклуб «Ковчег» (м. Чортків).
Згодом планується проведення циклу тематичних лекцій та демонстрація у вищих навчальних закладах Тернополя кінофільму Альберта Гора “Незручна правда”, присвяченого проблемам змін клімату.
Отже, не пропустіть можливості довідатися більше і давайте діяти разом!
Олександр Степаненко,
Голова ЕГО “Зелений Світ”.
Поширити інформацію
