Дослідницька експедиція долиною річки Збруч
25.05.2010
Оскільки погода від самого початку не обіцяє розслабленого настрою, за якусь годинку з купи якихось торб та металу повинен народитися наш флот.
Нівра, експедиція стартувала – і з перших гребків веслами Хтось Милосердний починає розганяти хмари над нами :) ...
Перші рослинні раритети – поки що на лівому березі Збруча, у національному парку „Подільські Товтри”, на каньйональній стінці нижче Ніверки. Orhis militaris, зозулинець шоломоносний – кожна квіточка цієї орхідеї справді нагадує малого чоловічка, що по вуха сховався під античним шоломом...
Але нетривале занурення під крони діброви „Кудринці”, що розпочинається за останніми хатами села Збручанське на правому березі, винагороджено червонокнижною лісовою лілією та двома видами орхідей у розквіті власної краси: Cephalantera damasonium grandiflora та Neottia nidus-avis!
Не менш вражаючими є ландшафти і живе різноманіття у діброві „Панівці”.
Таких зразків протиправного видобутку будівельного каменю просто на схилах долини Збруча немало: і в угіддях Чортківського лісгоспу і на землях сільрад: Заміської та Панівецької.
Одна з візитівок Збруча – кудринецька стінка. Вона була б ще більш вражаючою, якби не сусідня ГЕС, дамби та водосховище...
Постійні зливи цього року активізували тут зсуви грунту та селеві потоки.
А от один з привидів минулого – рештки замку та костелу у Чорнокозинцях, на хмельницьому березі.
Другий „привид” – Кудринецький замок, що вже на тернопільському березі – стан збереження кращий, та не набагато...
Величний костел у Турильчому поза сумнівом міг би прикрасити будь-яке європейське місто. Не менш величні – липи довкола нього. Охопити їх нелегко й трьом нашим панянкам, знайти дбайливого господаря та охоронця: і для костелу, і для лип – ще важче...
А якби хтось встановив би таку собі „Антипремію царя Авгія” – на найзасміченіше у світі село – мешканці історичних Окопів Святої Трійці сміливо могли б номінуватися на неї. Можливо, й „перемогли” б...
Але поменше б нам отаких „перемог”.
Все ж як багато на Збручі унікальних місць, які ще можна побачити і – сподіваємось – зберегти!
Фото Ігоря Сіренка, Наталі Шевченко, Михайла Богомаза та Олександра Степаненка.
