Споруджувати аншлаги, кам”яну кладку та огорожки довкола історичних дерев вже вміємо добре, лікувати їх - поки що вчимося...
автор: Олександр Степаненко
Ми повідомляли, що за результатами липневого моніторингового туру ЕГО „Зелений Світ” до Бучацького району надсилалося звернення до державних органів з приводу фактів порушення природоохоронного законодавства на території РЛП „Дністровський каньйон”.
Тоді ж ми згадували про незадовільний стан ботанічної пам”ятки „Золота Липа” у Бучачі. У західній частині крони дерева минулого року відламалася велика скелетна гілка, утворилися дупло і рана великих розмірів. Нижня велика скелетна гілка нахилилася, фактично сперлася на грунт. Цегляна пломба на дуплі стовбура (з північного його боку) відділилася від тканин дерева, під нею – ознаки гнилі. У кроні намітилися ознаки ослаблення росту: зменшилася кількість молодих приростів, велика кількість встигаючих гілок.
Звертали увагу на особливий статус цього дерева. Просили провести комплекс заходів з його лікування та врахувати той факт, що 6 липня цього року Міністр охорони навколишнього природного середовища України підписав наказ № 274 „Про підведення
підсумків Всеукраїнського конкурсу «Національне дерево України», згідно якого „Золоту Липу” визнано переможцем у номінації "Історичне дерево України".
Приємно, що готуючись до урочистостей з нагоди 750-річчя отримання Бучачем Магдебурзького права, місцева влада причепурила й історичну липу, прикрасивши її новими аншлагами, кованою огорожею та перепломбувавши дуплавий стовбур.
Ці радісні новини повідомив 18 жовтня у своєму листі-відповіді нам начальник Держуправління охорони навколишнього природного середовища пан Орест Сінгалевич. Зокрема у його відповіді йдеться: „На виконання вищезазначених листів змонтовано підпір під велику скелетну гілку, зацементовано дупла в стовбурі, встановлено нову огорожу, та впорядковано прилеглу територію...”
Але як виявилося, реальна ситуація не зовсім така, як описано у листі. Впродовж літа довкола історичного дерева справді зроблено немало, та все ще не все з необхідного.
На нашому фото, зробленому під час останнього візиту до Бучача видно, що свідчення регалій, щойно отриманих Золотою липою, справді з”явилися. Втім процес лікування історичного дерева далеко не зайшов. Скелета гілка з заходу, котра з року в рік все сильніше хилиться додолу, вперлася у землю. Дупло у місці відламу іншої гілки аж ніяк не запломбоване. Стовбур старої липи продовжує загрозливо хилитися у західному напрямку...
Якщо із заміною верхнього шару грунту на більш поживний та із збагаченням його органічними та мінеральними добривами можна почекати до весни, то обрізати і запломбувати велике дупло і поставити додаткову підпору під похилену гілку вочевидь варто було ще влітку...
Тут зауважмо - ще гірша ситуація і з „Яблунівським дубом”, що у Копичинецькому лісництві. Цей велетень Яблунівського лісу також номінувався на звання історичного дерева України. Про його незадовільний стан ми також писали листи до керівництва
Держуправління та Чортківського лісгоспу і також отримали оптимістичні реляції. Довкола дерева влітку справді виросла нова огорожа, але аншлаг так і залишився прибитим цвяхами до стовбура, а тріщини та дупла у ньому ніхто й не намагався лікувати...
Писатимемо знову? ...
