Події / Події в Україні

Мандри фестивалю з Вінцензом

13.11.2018
автор: Олександр Степаненко, ЕГО Зелений Світ

Ще одна «Вінцензівська зустріч» трапилася на шляху Мандрівного фестивалю Docudays UA – цього разу у Коломиї.

Вечірня програма візиту Docudays UA до мистецької галереї «Світовид», що у Коломиї, містила дві спеціальні, і вельми цікаві, події. Першою була власне «Вінцензівська зустріч» і презентація «Гомер Гуцульщини» , приурочена до 130-ї річниці від народження Станіслава Вінценза, яку обходимо наприкінці листопада. Другою - спеціальна подія від Всеукраїнської мережі кіноклубів Docudays UA - перегляд фільму «Жива ватра» та обговорення його разом з автором, коломиянином Остапом Костюком.

«Вінцензівську зустріч» модерував Олександр Степаненко. Змістовний акцент у ній було зроблено на дитячих та юнацьких роках життя майбутнього «Гомера Гуцульщини», пов’язаних із Слободою Рунгурською, Криворівнею та Коломиєю.

Йшлося також про людей, котрі мали особливий вплив на світогляд майбутнього письменника та філософа. У Криворівні це, в першу чергу, його дідусь по материнській лінії, польський шляхтич Станіслав Пшибиловський, людина освічена та в багатьох сенсах достойна. У Слободі – няня-гуцулка Палагна Рибенчук-Сліпенчук, яка навчила малого Вінценза «людської мови» - гуцульської говірки та зацікавила його фольклором мешканців гуцульської Верховини. У Коломиї – його гімназійні вчителі та друзі. Скажімо, завдячуючи школі викладача давньогрецької Захарії Дембіцера, Вінценз згодом міг вільно читати мовою оригіналу «Іліаду» та «Одісею». Захоплення творчістю Гомера, ймовірно й виявилося однією з причин того, що для головного твору свого життя він обрав епічну форму.

Окрім небагатьох зацікавлених коломиян на цю недільну зустріч завітали ще й особливо дорогі гості з Слободи: директорка тамтешньої школи пані Оксана Марчук, Слобідської бібліотеки імені Вінценза – пані Любов Мотринець, Народного дому у Слободі – пані Уляна Бандурак. Приємно було довідатися від них, що урочистості з нагоди річниці від народження «Гомера Гуцульщини» наступної неділі відбудуться у рідному селі «Гомера Гуцульщини».

Продовженням зустрічі та її окрасою став перегляд фільму «Жива ватра» Остапа Костюка. Стрічка знайомить глядача з життям вівчарів на карпатських високих полонинах - останніх носіїв прадавньої пастирської цивілізації. Це фільм про велику вірність. Про людське покликання до "сродної праці". Про дитинство, яке ще інтуїтивно прагне радості, свободи та справжньої краси... У фільмі можна простежувати не одну змістовну домінанту, не один глибинний сенс. Його треба дивитися, він не полишає...

«Жива ватра», безперечно, є шедевром сучасного українського документального кіномистецтва. Після перегляду автор поділився секретами роботи над стрічкою, яка тривала чотири роки. Таких «секретів» виявилося доволі багато. Але головними з них є мабуть любов до цих гір, любов до людей, які у них живуть і працюють.

У цьому власне й подібні обидва автори, які цього дня були у центрі нашої уваги – Станіслав Вінценз і Остап Костюк.

Поширити інформацію