Створення "Оази пам’яті" в Заліщиках
автор: Олександр Степаненко
21 березня за нашою ініціативою в Заліщиках відбулася весняна громадська толока із створення меморіального скверу "Оаза пам’яті" !
Ініціаторкою створення місця пам’яті про 840 заліщицьких євреїв, котрі загинули саме тут в часи Голокосту, була уродженка міста Міла Сандберг – Меснер, громадська діячка та письменниця (22. 11. 1923, Заліщики – 03.11. 2023, Монреаль, Канада).
Під час свого візиту до рідного міста у 2008 році вона була прикро вражена тим, що на місці масових поховань жертв нацистських розстрілів у післявоєнні роки було споруджено міський стадіон. Але необхідно було якось позначити місце вічного спочинку восьмисот заліщицьких євреїв, життя яких було відібрано людиноненависницьким режимом. Ініціативу встановлення тут меморіального знаку було реалізовано в 2010 році за сприяння тодішнього міського Голови п. Володимира Бенев’ята та директора Заліщицького краєзнавчого музею п. Василя Олійника.
Але за 15 років, які спливли відтоді, і ця подія, і ця локація призабулися. Ви не знайдете згадки про неї ані в туристичних путівниках, ані на туристичних мапах Заліщиків. Плануючи створення меморіального скверу з робочою назвою «Оаза пам’яті», ми виходили з того, що Стратегією розвитку Заліщицької громади на 2022-2028 роки передбачено її розвиток як регіонального туристичного центру. До того ж у Заліщиках знаходиться центральний офіс Національного природного парку «Дністровський каньйон», метою якого є серед іншого збереження та відтворення об’єктів, які мають особливу історико-культурну, освітню та естетичну цінність.
Вшанування пам’яті про жертв Голокосту вбачається актуальним і в часи війни - коли вже інший людиноненависницький режим заперечує право на існування українців як політичної нації та коїть масові злочини.
Тож нашою метою було привернення суспільної уваги до місця пам’яті та утворення довкола нього меморіального скверу – з тим, щоб в такий спосіб просторово відокремити його від спортивної арени.
Громадську толоку по створенню скверу із залученням учнів-старшокласників міських шкіл та працівників національного природного парку було сплановано заздалегідь. Схему просторового планування скверу було розроблено Заліщицькою міською радою.
За організацією наша громадська акція була чисто волонтерською, а за змістовним наповненням: екологічною, антивоєнною, меморіальною, виховною та просвітницькою.
Власною дією ми засвідчили, що жертви нацистського геноциду не забуті.
Зміцнилися в переконанні, що життя неодмінно переможе смерть та війну.
Подарували Місту ще одну зелену оазу та меморіальну локацію.
Протидіяли кремлівській пропаганді, яка поширює світом брехню про «відродження нацизму в Україні».
Погода у день проведення громадської толоки посприяла ! Настрій в учасників був весняний, оптимістичний - всупереч тровожним часам, які усі переживаємо разом з країною. Перший етап створення скверу виконано. Робота по його облаштуванню триватиме і надалі.
Нашими партнерами в проведенні громадської толоки виступали:
- Національний природний парк «Дністровський каньйон»
- Заліщицька міська рада
- Заліщицька державна гімназія
- Спеціалізована школа I-III ст. ім. О. С. Маковея м. Заліщики
- ГО «Гельсінська ініціатива-ХХІ»
Дякуємо сердечно усім, хто долучився !
* * *
Саджанці декоративних видів для «Оази пам’яті» вдалося придбати за підтримки Української кліматичної мережі (УКМ), якій саме у ці дні виповнилося 25 років #УКМ25
УКМ – це об’єднання українських громадських природоохоронних організацій, метою якого є реалізація права громадян на життя в безпечному навколишньому середовищі через вплив на екологічну політику та практики.
Вітаємо УКМ з Днем народження!
ЕГО «Зелений Світ» у 2000 році виступав одним із засновників УКМ разом з іншими організаціями: Національним екологічним центром України, УЕА "Зелений Світ", БФ "Екоправо-Світ", Екологічним рухом Донбасу, ГО "Голос Природи", МГО "Екоклуб-Рівне" та іншими.
25 років - це справді великий проміжок часу. І не так багато існує громадських мереж, які виявилися спроможними підтримувати коло спілкування та співпраці впродовж багатьох років. Це треба цінувати, за це варто подякувати усім організаціям - членам УКМ та нашим колегам . Деяких з них, на жаль, вже немає серед нас. Але хоча б згадаймо їх, з вдячністю: Сергія Таращука, Миколу Коробка, Світлану Кравченко, Олександра Багіна, Ярослава Мовчана ...
Природоохоронний рух переживає зараз непрості часи: через війну, режим воєнного стану, кризу державного управління, глобальну кризу світоглядних цінностей. Але криза в світовій політиці рано чи пізно поставить Людство перед ще більш гострими та нагальними проблемами, пов'язаними із зміною клімату. Адже "влада клімату є сильнішою від усіх інших влад" (Монтескьє).
Тож варто й надалі підтримувати нашу спільноту, нашу єдність та спроможність до співпраці на благо усього живого, заради майбутнього України та Світу.
Щоб розмістити повідомлення чи коментар на сайт, вам потрібно увійти під своїм логіном