Наслідки Чорнобильської катастрофи
автор: Джим Грін – редактор Ядерного Монітору
джерело:
Нескінченна дискусія з приводу кількості смертей від ракових захворювань, спричинених Чорнобильською катастрофою, виливається у більш широке обговорення наслідків впливу радіації низьких рівнів на здоров‘я людини.
На думку переважної більшості науковців, порогу, нижче якого іонізуюче випромінювання не становить небезпеки, не існує. Тут завжди зберігається елемент невизначеності. В умовах, коли люди піддаються впливу радіації низького рівня, дослідження в сфері охорони здоров’я (епідеміологічні) навряд чи будуть в змозі продемонструвати статистично значуще збільшення випадків захворювань на рак.
Ракові захворювання є поширеними і більшість з них зумовлено багатьма чинниками. Інші ускладнення включають тривалий латентний період для деяких видів раку, обмежені або нерегулярні дані про випадки захворювань на рак та смертність.
Виходить, що статистика захворювань на рак і смертності може змінюватись через безліч факторів у будь-який момент часу, і це робить неможливим або майже неможливим виокремлення якогось одного фактору.
У той час як переважна більшість науковців стверджує, що порогу, нижче якого опромінення є нешкідливим, не існує, стає все менше наукової впевненості стосовно кількісного визначення ризиків. Оцінки ризику впливу радіації низького рівня, як правило, базується на основі лінійної екстраполяції більш зрозумілих ризиків, пов’язаних з більш високими рівнями впливу.
Лінійно-квадратична модель (англ.Linear No Threshold, LNT) отримує суттєву наукову підтримку. Наприклад, у звіті в Працях Національної академії наук зазначається наступне: "Враховуючи підтримку експериментально обґрунтованих та обрахованих біофізичних аргументів, лінійна екстраполяція ризиків ракових захворювань від проміжних до дуже низьких доз в даний час видається найбільш прийнятною методологією."1 Крім того, у доповіді Комітету з біологічного впливу іонізуючого випромінювання (англ. BEIR) американської Національної академії від 2006 року йдеться про те, що "ризик ракових захворювань протікає в лінійний спосіб при низьких дозах за відсутності граничної межі і ... найменша доза радіації має здатність спричинити невелике збільшення ризику для людини."2
Тим не менш, існує невизначеність з лінійно-квадратичною моделлю при низьких дозах і дозах потужності. У доповіді BEIR зроблено важливе зауваження стосовно того, що справжні ризики можуть бути вищими або нижчими, ніж передбачає лінійно-квадратична модель –це те зауваження, яке повинно знаходитись під пильною увагою і постійно повторюватись,
оскільки ядерні апологети регулярно прирівнюють невизначеність до нульового ризику. Таке змішання нічим не пояснити і не виправдати; це просто нечесно.
Науковий комітет ООН з дії атомної радіації (НКДАР ООН) і Міжнародна комісія з радіологічного захисту не рекомендують використовувати дані колективної дози і оцінки ризику для підрахунку загального рівня смертності. Проблема цієї рекомендації полягає в тому, що не існує жодного іншого способу отримання підрахунку числа загиблих внаслідок Чорнобильської аварії (або Фукусіми, або рутинних викидів від ядерного паливного циклу, або випробувань ядерної зброї, або фонового випромінювання і т.д.). Насправді ж сам НКДАР ООН використовував цей підхід для оцінки близько 4000 випадків довгострокової смерті від раку серед людей, які отримали найвищі дози опромінення від Чорнобильської катастрофи.3
Також НКДАР ООН не стверджує, що вплив малих рівнів радіації не становить жодної небезпеки –у звіті за 2010 рік зазначено, що "поточний баланс наявних даних, як правило, схиляється до відповіді про відсутність граничної межі для мутаційної складової, що стимулює розвиток ракових захворювань при низьких дозах і низькій інтенсивності."4
Думка про нешкідливість невисокого рівня опромінювання підтримується невеликою кількістю вчених, чиї голоси значно посилюються атомною промисловістю (в основному так само, як і корпорації, винні у створенні шкідливих викидів, та їхні політики підсилюють голоси скептиків щодо змін клімату). В Австралії, наприклад, геологорозвідувальні компанії та компанії з видобутку урану, такі як «Cameco», «Toro Energy», «Uranium One» та «Heathgate Resources» спонсорували тури з виступами канадського недолугого вченого Дуга Бохема (Doug Boreham), який стверджував, що вплив низького рівня випромінювання несе користь для здоров’я людини. Лікарі офіційно виступили проти цього небезпечного шарлатанства та змови.5
Близько 50 людей загинули при безпосередній ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Крім того, дослідження в цілому не вказують на значне збільшення захворюваності на рак в популяціях, що знаходились під впливом від аварії. Але ніхто цього від них і не очікував через існуючі прогалини в даних і наявність методологічних проблем, згаданих вище, а також тому, що основна частина проблеми стосується впливу малих доз радіації на мільйони людей в результаті аварії на Чорнобильській АЕС.
Для відповідно налаштованих вчених та інсайдерів і апологетів атомної промисловості статистичних даних не вистачає і таким чином число загиблих від Чорнобиля було 50 осіб. (Якщо б вони хотіли правди, то відзначили б додатковий, невідомий рівень смертності від раку та інших захворювань, пов’язаних з радіаційним опроміненням, включаючи серцево-судинні захворювання). Проте ті з нас, хто віддає перевагу офіційній науці, все ще можуть прийти до науково обґрунтованих оцінок кількості загиблих від Чорнобильській аварії за допомогою оцінки загального радіаційного опромінення, помноженого на відповідну оцінку ризику.
Міжнародне агентство з атомної енергії оцінює загальну колективну дозу в 600000 людино-зіверт за період у 50 років з дати Чорнобильської аварії.6 Застосувавши оцінку підрахунку ризику лінійно-квадратичної моделі, де 0,10 смертельних ракових захворювань припадає на один Зіверт, отримаємо 60000 смертей. Іноді оцінка ризику 0,05 використовується для підрахунку можливості зменшених ризиків при низьких дозах та / або потужностях доз (іншими словами, цифра 0,05 є оцінкою ризику при застосуванні "дози і фактору коефіцієнту ефективності потужності дози" або КЕДПД обох) . Це дасть нам оцінку в 30 000 смертей.
З іншого боку, лінійно-квадратична модель може недооцінювати ризики. У доповіді Комітету з біологічного впливу іонізуючого випромінювання (BEIR) наголошується, що "об’єднані аналізи сумісні з цілим рядом можливостей, від зниження ризику при низьких дозах до ризиків вдвічі вищих за ті, на яких базуються сучасні рекомендації з радіаційного захисту." Далі у звіті: "Комітет визнає, що його оцінки ризику стають більш невизначеними, коли йде мова про дуже низькі дози. Відхилення від лінійної моделі при низьких дозах, однак, може або збільшити, або зменшити ризик на одиницю дози." Таким чином дійсна кількість загиблих може бути нижче або вище похідного підрахунку лінійно-квадратичної моделі у 60000 смертей.
Ряд досліджень застосовують такий найпростіший метод, що базується на основі колективних доз опромінення та оцінки ризику, і оцінює рівень смертності від ракових захворювань внаслідок Чорнобильської аварії у межах від 9000 (у найбільш забруднених частинах колишнього Радянського Союзу) до 93 000 смертей (по всій Європі ).
ООН повідомила у 2005-06 роках про підрахунки до 4000 можливих смертей серед груп людей в Чорнобилі, які отримали високі дози опромінення (аварійні працівники у період 1986-1987 рр., евакуйовані і жителі найбільш забруднених територій) і ще 5000 смертей серед населення, що піддається нижчим дозам радіаційного опромінення в Білорусі, Російській Федерації та Україні.7
Рівень смертності збільшується, якщо врахувати населення за межами цих трьох країн. Наприклад, дослідження, проведене Елізабет Кардіс (E. Cardis) та іншими, повідомило в виданні «International Journal of Cancer» про оцінку у 16000 смертей. 8
Д-р Елізабет Кардіс, голова Радіаційної групи в Міжнародному агентстві Всесвітньої організації охорони здоров’я з вивчення раку, повідомила: "До 2065 (тобто через вісімдесят років після аварії), прогнози, засновані на цих моделях показують, що можна очікувати близько 16 тисяч випадків раку щитовидної залози і 25 000 випадків інших ракових захворювань спровокованих радіаційним випромінюванням внаслідок аварії, і що від таких захворювань може померти близько 16 тисяч осіб. Близько двох третин випадків раку щитовидної залози і не менше половини з інших видів раку вірогідніше за все матимуть місце в Білорусі, Україні та найбільш забруднених територіях Російської Федерації ."9
Британські науковці з радіації, д-р Ян Феарлі (Ian Fairlie) і д-р Девід Самнер (David Sumner), оцінюють рівень смертності від 30000 до 60000 смертей.10 Як зазначає доктор Феарлі у своїй статті в цьому випуску Ядерного Монітору, нещодавні заяви UNSCEAR показують їхню впевненість у тому, що колективна доза по всій Європі після аварії Чорнобиля була від 320000 в 480 000 Зв, тому можна оцінити кількість смертельних ракових захворювань від 32000 до 48000 смертей (використовуючи лінійну формулу LNT з 0,10).11
Зауваження з цього приводу фізика доктора Лісбета Гронлунда (Lisbeth Gronlund): "53000 і 27000 є розумними оцінками числа випадків захворювань на рак і кількості смертей від раку, які будуть пов’язані з аварією без обліку випадків раку щитовидної залози. (Ступінь достовірності 95% -це від 27 000 до 108 000 ракових захворювань, і від 12000 до 57000 смертей.) Крім того, станом на 2005, близько 6000 випадків раку щитовидної залози і 15 випадків смерті від раку щитовидної залози були віднесені до Чорнобильської АЕС. Це число буде рости з часом. Зазвичай у заявах фігурує набагато нижча кількість ракових захворювань і смертей, але не є правдивими, оскільки вони беруть до уваги лише те населення, що постраждало від високих доз опромінення, і не включають більшу кількість людей, які зазнали впливу радіації у менших дозах."12
Звіт за 2006 за замовленням Грінпіс оцінює рівень смертності від раку у близько 93,000.13 Грінпіс говорить про наступне: "У підготовці нашого звіту брали участь 52 поважних вчених, і сам звіт містить інформацію, яка ніколи до цього не публікувалася англійською мовою. Він кидає виклик звіту Чорнобильського форуму Міжнародного агентства з атомної енергії ООН, який передбачив 4000 додаткових випадків смерті від аварії, тим самим неприйнятним чином спростивши реальний масштаб людських страждань. Нові дані, що спираються на білоруські національні статистичні дані по ракових захворюваннях, прогнозують близько 270 тисяч випадків ракових захворювань і 93 000 летальних випадків раку, викликаних Чорнобилем. У доповіді також робиться висновок, що на основі демографічних даних, протягом останніх 15 років 60 000 осіб додатково померли в Росії через аварію на Чорнобильській АЕС, а також можливе загальне число смертельних випадків на Україні і в Білорусії може скласти ще 140 тисяч згідно підрахунків."
Такими є достовірні оцінки потенційного рівня смертності внаслідок Чорнобильської аварії. Інакшою виправданою позицією (або відсутності позицієї) є те, що в довгостроковій перспективі рівень смертності від раку невідомий і непрогнозований через ряд невизначеностей, пов’язаних з наукою. Третя з двох виправданих позицій –некваліфікована заява, що число загиблих було всього 50 осіб -повинна бути відхилена як нечесна або як заздалегідь невірна подача інформації від атомної промисловості і деяких її науково-неграмотних прихильників ... і від кожного з самопроголошених про-ядерних екологів -Джеймса Хансена, Патріка Мура, Марка Лінаса, Джорджа Монбіота, Джеймса Лавлока тощо.
Використані джерела:
1.Brenner, David, et al., 2003, ‘Cancer risks attributable to low doses of ionizing radiation: Assessing what we really know’, Proceedings of the National Academy of Sciences, November 25, 2003, vol.100, no.24, pp.13761–13766, www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/14610281
2. US Committee on the Biological Effects of Ionising Radiation, US National Academy of Sciences, 2006, ‘Health Risks from Exposure to Low Levels of Ionizing Radiation: BEIR VII Phase 2’, www.nap.edu/books/030909156X/html
3. The Chernobyl Forum: 2003–2005, ‘Chernobyl’s Legacy: Health, Environmental and Socio-Economic Impacts and Recommendations to the Governments of Belarus, the Russian Federation and Ukraine’, Second revised version, p.16, www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf
4. UNSCEAR, 2010, Report of the United Nations Scientific Committee on the Effects of Atomic Radiation on the Effects of Atomic Radiation 2010’, www.unscear.org/docs/reports/2010/UNSCEAR_2010_Report_M.pdf
5. Doctors’ response to Toro Energy’s junk science: www.mapw.org.au/news/cameco-stop-promoting-radiation-junk-science Doctors’ response to Cameco’s junk science: www.mapw.org.au/files/downloads/Medical%20Statement%20-%20Toro%20-%20final2.pdf
6. IAEA, 1996, “Long-term Committed Doses from Man-made Sources,” IAEA Bulletin, Vol.38, No.1, http://foe.org.au/sites/default/files/Chernobyl%20600k%20p-Sv%20IAEA%20Bull.pdf
7. Chernobyl Forum, 2005, ‘Chernobyl’s Legacy: Health, Environmental and Socio-Economic Impacts’, www.iaea.org/Publications/Booklets/Chernobyl/chernobyl.pdf World Health Organization, 2006, www.who.int/mediacentre/news/releases/2006/pr20/en/index.html www.who.int/ionizing_radiation/chernobyl/backgrounder/en/
8. Cardis E, Krewski D, Boniol et al, ‘Estimates of the Cancer Burden in Europe from Radioactive Fallout from the Chernobyl’, International Journal of Cancer, Volume 119, Issue 6, pp.1224-1235, Published Online: 20 April 2006, www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/16628547 http://onlinelibrary.wiley.com/doi/10.1002/ijc.22037/pdf
9. Cardis, Elizabeth, 2006, www.iarc.fr/en/media-centre/pr/2006/pr168.html
10. Ian Fairlie and David Sumner, 2006,’ The Other Report on Chernobyl’, www.chernobylreport.org
11. www.ianfairlie.org/news/new-unscear-report-on-fukushima-collective-doses/
12. Lisbeth Gronlund, 17 April 2011, ‘How Many Cancers Did Chernobyl Really Cause?’, http://allthingsnuclear.org/post/4704112149/how-many-cancers-didchernobyl- really-cause-updated
13. Greenpeace, 2006, ‘The Chernobyl Catastrophe ? Consequences on Human Health’, www.greenpeace.org/international/en/publications/reports/chernobylhealthreport/ www.greenpeace.org/international/Global/international/planet2/report/2006/4/chernobylhealthreport.pdf
