Оцінка головування України в ОБСЄ громадянським суспільством: що далі?
Напередодні 20-го засідання Ради Міністрів країн ОБСЄ, в рамках Паралельної конференції громадянського суспільства ОБСЄ, відбулось обговорення річного головування України у цій міжнародній організації та перспектив її розвитку. Група експертів, очолена дослідниками Національного інституту стратегічних досліджень та Інституту Євро-Атлантичного співробітництва підвела підсумки цього унікального для України міжнародного досвіду у вигляді аналітичного дослідження "Головування України в ОБСЄ у 2013 р.: підведення підсумків та окреслення перспектив".
Розділ з питань екологічної безпеки, співробітництва у сфері охорони довкілля та дотримання екологічних прав для цього дослідження укладений ЕГО "Зелений Світ"
Підсумовуючи його зміст, можна констатувати, що Україною у процесі головування належним чином не було враховано:
• Положення Монакської декларації та резолюцій ПА ОБСЄ від 5 – 9 липня 2012 року, якими рекомендувалося ОБСЄ узяти на себе роль ведучої міжнародної організації з метою сприяння співробітництву у сфері економіки, науки, технологій, охорони довкілля та закликано уряди розглядати економіко-екологічний напрямок діяльності ОБСЄ, як один з найбільш перспективних з точки зору їхніх довгострокових інтересів.
• Оцінки та пропозиції «Позиційного документу щодо порядку денного головування України в ОБСЄ», розробленого групою українських організацій громадянського суспільства та незалежних аналітичних центрів у 2012 році.
Поняття про екологічні права взагалі не згадується впродовж 2013 року у контексті діяльності ОБСЄ з моніторингу дотримання прав людини. Натомість актуалізація уявлень про екологічні права, їхнє сприйняття крізь призму сучасної концепції прав людини є вагомими чинниками мобілізації зусиль громадян та держав заради екологічної безпеки, як складової загальної безпеки.
Очікувалося також, що своє головування в ОБСЄ Україна використає як механізм для набуття асоціації з ЄС. На жаль, впродовж останніх років не було відмічено суттєвого прогресу у справі реалізації екологічної складової «Порядку денного асоціації Україна-ЄС». Злам цього процесу, формально зафіксований розпорядженням Уряду від 21 листопада 2013 року про призупинення підготовки до укладання Угоди про асоціацію з ЄС, зайвий раз підтвердив тезу про недостатнє розуміння вищим державним керівництвом України: як важливості її інтеграції в європейський політичний, економічний, правовий простір, так і самих цінностей та принципів, якими керується у своїх діях європейське співтовариство.