Про нас / Наші публікації
Міжнародний рік лісів – додатковий шанс для змін у лісовій політиці.
29.12.2011
Олександр Степаненко, голова ЕГО «Зелений Світ»
Беручи до уваги катастрофічний стан лісів планети, Організація об’єднаних націй ще 2006 року заявила про свій намір проголосити нинішній рік Міжнародним Роком лісів, і закликала уряди, неурядові організації, приватний сектор, пресу докладати всіх зусиль для підвищення поінформованості громадськості та розвитку програм із невиснажливого використання, збереження та збалансованого розвитку лісів.
Вже у формі логотипу Міжнародного року лісів наголошується на розмаїтті значення лісів у житті планети та її мешканців. Вони - легені нашої планети, потужний чинник стабілізації кліматичної системи Землі, її ландшафтів, водного середовища, родючості грунтів. Ліси для людини – це джерело енергії, матеріальних та духовних цінностей. Ліси – це середовище існування багатьох тваринних та рослинних видів, чисте повітря, чиста вода, житло, харчові продукти та ліки…
Офіційний старт Міжнародного року лісів було дано 3 лютого 2011 року в рамках засідання дев’ятої сесії Форуму ООН по лісах. Міжнародні заходи, приурочені до року лісів, триватимуть і наступного, 2012 року.
У доповіді Генерального секретаря ООН на згаданій сесії повідомлялося, що в останнє десятиліття темпи зникнення лісів планети складають 13 мільйонів гектарів на рік. Зникнення лісів Землі в результаті вирубки, деградації і пожеж викликає тривогу у всього міжнародного співтовариства. Адже ліси займають центральне місце в процесі вуглецевого обміну між земними екосистемами і атмосферою, підтримують розмаїття усього живого на планеті і вносять величезний вклад у скорочення масштабів бідності.
Разом з тим, у доповіді наголошувалося, що широкомасштабні лісонасадження дозволили дещо компенсувати чисту втрату площі лісів. Сьогодні на частку лісопосадок припадає 7% або 264 мільйонів гектарів від загальної лісового масиву.
Нині ліси покривають 31% поверхні суходолу Землі. З них 13% відносяться до охоронюваних природних територій. На території Європи розташована чверть лісових ресурсів світу, або близько 1 мільярда гектарів. Генеральний секретар ООН неодноразово підкреслював, що належне управління лісами внесе важливий вклад у боротьбу з глобальним потеплінням на планеті.
Лісистість території України складає 15,7%. За науковими висновками, оптимальна лісистість повинна складати 20%, для її досягнення необхідно створити понад 2 млн. га нових лісів. За площею лісів та запасами деревини Україна відноситься до лісодефіцитних країн з високим загальним рівнем техногенного впливу на довкілля. Відтак потребує гармонійного врегулювання нинішня практика лісового господарства, у т.ч. практика рубок, лісовідновлення, лісорозведення, орієнтації лісових господарств переважно на експорт лісових ресурсів.
Сфера лісового господарства в Україні не позбавлена кризових явищ – як і будь-яка інша. Традиційно відстороненими від процесу прийняття рішень у лісовій політиці є місцеві територіальні громади та органи самоврядування. Неналежним є доступ до інформації про стан лісів та сам процес створення такої інформації. Велику кількість нарікань викликає існуюча практика передачі лісових ділянок у тимчасове користування. Далеко не завжди підтримується належний охоронний режим лісів на територіях природно-заповідного фонду. Не можуть не турбувати традиційно високі обсяги рубок українських лісів, зокрема суцільних рубок на великих площах та вибіркових санітарних рубок.
Потребує суттєвих змін лісове законодавство, починаючи з Лісового кодексу. Наприклад, в Україні рубки головного користування віднесені до спеціального використання ресурсів. Усі інші види рубок лісокористуванням не вважаються, що в існуючих реаліях просто суперечить здоровому глузду, так як в ході проведення інших рубок (зокрема вибіркових та суцільних санітарних) в Україні заготовлюється більше половини загального обсягу деревини.
На сьогоднішній день ще майже 0,7 млн. гектарів лісів в Україні не надані в користування. Через відсутність проведення в них лісівничих заходів, охорони, захисту їх від шкідників, хвороб, вони знаходяться в незадовільному санітарному стані, самовільно вирубуються, страждають від пожеж, особливо від сільгосппалів.
Зволікання з передачею лісів у постійне користування спеціалізованим лісогосподарським підприємствам та закріплення за сільгоспвиробниками полезахисних лісових смуг призводить до неконтрольованого використання лісових ресурсів та значних економічних та екологічних втрат.
За даними Мінприроди заготівля ліквідної деревини під час проведення рубок головного користування здійснюється в переважно за рахунок суцільних рубок, під час яких весь деревостан вирубується повністю. Приміром, у 2007 році суцільні рубки проведені на площі 19,5 тис. га, заготовлено 5,2 млн. м3 ліквідної деревини. Переважання суцільних рубок традиційно пояснюють тим, що умови України, за виключенням Карпат і Полісся, недостатньо сприятливі для природного поновлення лісів. Справді, половина лісів України є штучно створеними і потребує посиленого догляду. Втім, науково обґрунтований висновок стосовно потенційних можливостей природного поновлення лісу та технології рубки не повинен робитися «за звичкою». Натомість – диференційовано в кожному конкретному випадку – з урахуванням походження деревостану (штучного або природного), категорії лісу, видового, екологічного та фіто-санітарного стану, частки залісненості оточуючих ділянок тощо.
Поступові та вибіркові системи рубок є основою впровадження в Україні наближеного до природи лісівництва. Наближене до природи лісівництво, або природоохоронне лісівництво, базується на таких способах лісокористування, при яких безперервно існує лісовий покрив, зберігається біотичне різноманіття, відтворюється структура природних різновікових лісів, постійно підтримується стійкість деревостанів, деревина вирубається в обсязі річного приросту, характерною є постійна стабільність водоохоронних, захисних, кліматорегулюючих, санітано-гігієнічних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів, заготівля деревини ведеться за природоохоронними технологіями. При цьому застосовуються вибіркові та поступові системи господарювання, які отримали загальну назву – "різновікове лісівництво", а в Україні "природоохоронне лісівництво". Таке лісівництво передбачає екосистемний підхід
В 2007 році Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 23.05.2007 № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" та від від 12.05.2007 № 724 "Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів" якими закладені основи нормативно-правової бази наближеного до природи лісівництва, як цілісної системи ведення лісового господарства.
Вдумливого підходу заслуговує і практика лісорозведення. Приміром, щодня природоохоронці довідуються про нові випадки розорювання степових ділянок заради посадок штучних лісів, переважно у вигляді монокультур. Вочевидь цього робити не варто. Ліси потрібно зберігати і насаджувати нові, але не ціною збіднення біотичного розмаїття та знищення останніх ділянок природних степів!
Будемо ж вдумливо насаджувати ліси і відновлювати степи, але насамперед, почнемо шанувати природу. Нам потрібні позитивні зрушення в свідомості та практиці природокористування, потрібна цивілізаційна трансформація суспільства на нових засадах сталого, екологічно збалансованого розвитку – для нинішнього покоління і для нащадків.
Міжнародний рік лісів – 2011 дає нам додаткові підстави для таких зрушень: у нашій свідомості та у наших діях.
Поширити інформацію
