Події / Події в Україні

Заява українських громадських природоохоронних організацій від 29 грудня 2007 року з приводу причин та наслідків катастрофи в Керченській протоці

08.01.2008
ЕКОЛОГІЧНА КАТАСТРОФА В КЕРЧЕНСЬКІЙ ПРОТОЦІ ВІДОБРАЗИЛА СИСТЕМНІ КРИЗИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ В УКРАЇНІ ТА РОСІЙСЬКІЙ ФЕДЕРАЦІЇ.

Катастрофа в Керченській протоці в листопаді 2007 року призвела до масштабного забруднення морського довкілля та загибелі людей. Надзвичайна екологічна ситуація, що виникла внаслідок цього, спричинила величезну шкоду довкіллю Тамані, Керченської протоки, Азовського моря та Східного Криму і ще довгий час справлятиме негативний вплив на природу регіону.

Ми вважаємо, що головними причинами цієї катастрофи є кризові явища в системах державного управління двох країн в сферах довкілля, морського транспорту та діяльності в надзвичайних ситуаціях.

Безпомічність влади виявилась при ліквідації наслідків катастрофи: в портах немає сучасних технічних засобів для збирання розлитих нафтопродуктів. Місцеві та центральні органи влади не мають надійних технічних засобів моніторингу поточної екологічної ситуації. Системи державного управління виявились не готовими до масштабних складних катастроф та відповідних оперативних дій (хоча бюджет МНС України прогресивно зростає). Відсутні навіть регламентні плани дій в надзвичайних ситуаціях (ми це ж бачили і в «фосфорній» історії).

Катастрофа в Керченській протоці за своєю суттю є не тільки екологічною, але і соціально-політичною: тут функціонує небезпечний для суспільства, кримінальний та руйнівний для природного довкілля та безпеки двох держав транзитний вузол. Державні контролюючі органи «не помічають» численних випадків уникнення митного контролю вантажів в «плавучому порту», де йде масове перевантаження з борту на борт нафтопродуктів, сірки, мінеральних добрив, будівельних та інших матеріалів, як російською, так і українською сторонами. В результаті, постійно відбувається забруднення, зокрема нафтохімічне, протоки, а також прилеглих акваторій Чорного та Азовського морів. Враховуючи те, що Керченська протока є мілководною, зі складним режимом течій та метеорологічних умов, особливо в осіннє-зимовий період, загроза забруднення збільшується в багато разів. Тому катастрофа, що трапилась, була передбачувана та неминуча, але ніхто, як виявилося, до неї не готувався. Крім цього, загибель людей при транспортуванні контрабанди чітко висвітлила соціальну небезпеку цього вузла.

ГОЛОВНА ПРИЧИНА ЗАГИБЕЛІ ЛЮДЕЙ, ДЕЛЬФІНІВ, ТИСЯЧ ПТАХІВ, РИБ, ІНШИХ МОРСЬКИХ ЖИВИХ ІСТОТ, ЗАБРУДНЕННЯ МОРСЬКОГО ДОВКІЛЛЯ — НЕЕФЕКТИВНЕ ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ. ДЕРЖАВА СЬОГОДНІ НЕ ПІКЛУЄТЬСЯ НІ ПРО ЛЮДЕЙ, НІ ПРО ДОВКІЛЛЯ, НІ ПРО МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА І ПРИРОДИ.

На жаль, дія Конвенції по захисту Чорного моря від забруднення та інших міжнародних документів щодо захисту довкілля Чорного і Азовського морів загальмована тим, що і Україна, і Росія не завершили відповідних процедур щодо впровадження вимог цих багатосторонніх договорів. Україна навіть не підписала План дій в надзвичайних ситуаціях в рамках Бухарестської конвенції (2002; відповідальний орган — МНС України). Тому ці договори залишаються для урядів, відповідних міністерств та їх інспекцій і територіальних служб деклараціями, які не є обов’язковими для виконання.

Ми розглядаємо трагічні події в Керченській протоці як приклад того, що нас усіх може очікувати в найближчому майбутньому. Подібне може статися на одній з свердловин, що сотнями з’являються на шельфі наших замкнених, неглибоких і маленьких морів; на шляху численних нафто-, газо-, аміакопроводів; в районі Темрюка, де споруджується новий небезпечний комплекс, тощо.
З метою концентрації уваги всіх гілок влади на проблемі ліквідації довготривалих наслідків еколого-соціальної катастрофи в Керченській протоці, а також запобігання виникненню нових в акваторіях та на шельфі Чорного та Азовського морів,

МИ ЗВЕРТАЄМОСЯ ДО ПРЕЗИДЕНТА, УРЯДУ, РАДИ НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ОБОРОНИ, ВЕРХОВНОЇ РАДИ, ГЕНЕРАЛЬНОЇ ПРОКУРАТУРИ ТА СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ З ВИМОГАМИ:

- створити спеціальну міжвідомчу комісію (МВК) для розслідування причин загибелі людей та забруднення довкілля, прогнозування розвитку екологічної ситуації, оцінки збитків та подальших витрат, визначення відповідальних за виникнення катастрофи та неналежну підготовку до ліквідації наслідків посадових осіб, а також обґрунтування для отримання компенсації у відповідності до загальновизнаного природоохоронного принципу «забруднювач платить»;

- включити до складу МВК представника екологічних громадських організацій; за результатами роботи підготувати офіційний звіт та широко його оприлюднити не пізніше ніж в березні 2008 р.;

- забезпечити фінансування і технічні можливості для ліквідації залишків забруднення моря та узбережжя;

- вести постійний екологічний та санітарно-гігієнічний моніторинг морських екосистем та узбережжя, особливо протягом курортного сезону 2008 р., а також продукції, пійманої та виготовленої з живих морських ресурсів з обов’язковою публікацією результатів в ЗМІ;

- «розрубати» кримінальний вузол в Керченській протоці — вжити заходи для припинення контрабандного перевалювання вантажів, припинити практику рейдового перевантаження в протоці; провести відповідну перевірку всіх портів України, ознайомити з її результатами громадськість;

- заборонити транспортування небезпечних вантажів танкерами з одним дном у відповідності з Міжнародною конвенцією по запобіганню забрудненню з суден 1973 р., стороною якої є Україна;

- прискорити завершення процедур щодо делімітації акваторії Азовського моря та Керченської протоки;

- відмовитись від планів будівництва нових морських терміналів (Тобечик, Феодосія, Донузлав, Севастополь) — як непотрібних і небезпечних, модернізувати існуючі портові потужності;

- підготувати та провести відкриті слухання комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи щодо виконання Державної програми охорони та відтворення довкілля Азовського та Чорного морів (2001);

- підготувати чіткі практичні пропозиції щодо створення системи регіональної екобезпеки Чорноморського регіону для обговорення на зустрічі Сторін Конвенції по захисту Чорного моря від забруднення в Києві в червні 2008 році;

- беручи до уваги головування України в Чорноморській комісії, вжити всі нагальні міри для забезпечення конструктивності та успіху Міністерської морської конференції 2008 р.

1. А. Артов, виконавчий директор Кримської республіканської асоціації «Екологія і мір», АР Крим
2. О. Степаненко, голова МГО «Зелений світ», Чортків, Тернопільська обл.
3. С. Таращук, голова Національного екологічного центру України (НЕЦУ)
4. В. Мельничук, Річкова мережа
5. Г. Голубовська-Онісімова, президент Всеукраїнської екологічної громадської організації «МАМА-86»
6. С. Федоринчик, директор інформаційного центру УЕА «Зелений світ» (голова М. І. Коробко)
7. О. Шуміло, директор МГО «ЕкоПраво-Харків», м. Харків
8. С. Лозан, виконавчий директор міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина», м. Львів
9. О. Супруненко, ГО «Чистий Берег», м. Берегово, Закарпатська обл.
10. Г. Проців, голова РО Екологічний клуб «Край», м. Бережани, Тернопільська обл.
11. О. Рудик, виконавчий директор Асоціації підтримки біологічного та ландшафтного різноманіття Криму — Гурзуф-97, м. Сімферополь, АР Крим
12. Т. Тимочко, заступник голови Всеукраїнської екологічної ліги
13. В. Сандул, голова місцевого відділення Міжнародного Фонду Дніпра, м. Нікополь, Дніпропетровська обл.
14. В. Слісаренко, Спілка кооператорів та підприємців України
15. С. Берзіна, президент Всеукраїнської громадської організації «Жива планета»
16. О. Пащенко, Всеукраїнська дитяча спілка «Екологічна варта»
17. Л. Руденко-Кардаш, директор міського фонду ЛАСКА, м. Миколаїв
18. К. Берест, голова обласної молодіжної екологічної організації «МАМА-86», м. Миколаїв
19. О. Дупак, віце-президент Науково-технічної спілки енергетиків України
20. В. Денщик, ЛОО «Зелений світ», м. Луганськ
21. П. Чегорка, Еколого-туристичне об’єднання «Орлан», м. Дніпродзержинськ
22. А. Єришева, Всеукраїнська громадська організація «Чиста хвиля»
23. І. Романчук, Дитяча неприбуткова екологічна громадська організація «Мальва» с. Сосонка, Вінницька область
24. Ю. Масікевич, голова Буковинської філії НЕЦУ «Крона»
25. С. Камишан, голова ради міської екологічної асоціації «Зелений світ», м. Сєверодонецьк, Луганська обл.
26. А. М. Плескач, голова ОГО «Зелений світ», м. Черкаси
27. А. Босак, виконавчий директор УЕА «Зелений світ» (голова Ю. І. Самійленко)
28. Ю. Резніков, голова обласної організації Українського товариства охорони природи, м. Хмельницький
29. Л. Гафич, Всеукраїнська громадська організація «Спілка геологів України»
30. М. Агаджанов Максим, обласне відділення НЕЦУ (Екоцентр-К), м. Кривий ріг
31. О. Сімонова, Українське відділення міжнародної спілки «Екологія людини»
32. М. Подуфалий, РО Туристичний клуб «Ходак», м. Бережани, Тернопільська обл.
33. Слабодух Михайло, Туристичний клуб «Жуків», м. Бережани
34. Х. Пукало, Н. Волинець, РО Всеукраїнської екологічної ліги, м. Бережани
35. С. Андрійчук, РО «Зелений світ», м. Бережани
36. А. Семенков, обласна дитача громадська організація «Миколаївська спілка скаутів», м. Миколаїв
37. М. Дубіна, міська молодіжна громадська організація «Волонтери», м. Миколаїв
38. Т. Чистякова, міська дитяча громадська організація «Скаути», м. Миколаїв
39. А. Лазаренко, обласний Благодійний фонд «Абсолют», м. Миколаїв
40. Н. Богданець, голова молодіжного екоклубу «Ковчег», м. Чортків, Тернопільська обл.
41. М. Вітвицький, обласна асоціація «Екосвіт», м. Черкаси
42. В. Гончар, жіноча ГО «Зелена планета», м. Черкаси
43. В. Александрук, МГО «Освіком», м. Черкаси
44. В. Березін, директор еколого-культурного центру «Бахмат», м. Артемівськ, Донецька обл.
45. С. Шапаренко, голова ЕкГ «Печеніги», м. Харків
46. Т. Радченко, директор Всеукраїнського благодійного фонду «Паросток»
47. П. Грицишин, директор Західного центру Українського відділення Всесвітньої лабораторії, м. Львів
48. А. Мартинюк, Міська молодіжна громадська організація «Екоклуб», м. Рівне
49. А. Ковальчук, директор МГЕО «Мама-86-Феодосія», м. Феодосія, АР Крим
50. М. Лук’янова, голова регіональної організації КРА «Екологія і мір», м. Феодосія
51. Л. Перм, голова асоціації багатодітних та малозабезпечених сімей, м. Феодосія
52. В. Кальченко, голова тер. ради №19 ради ветеранів праці та ВОВ, м. Феодосія
53. Т. Білоусова, голова Кіровської регіональної організації «Екологія і мір», м. Старий Крим
54. Л. Міронова, голова громадської організації «Галантус», м. Феодосія
55. О. Багін, обласна екологічна асоціація «Зелений рух Донбасу», м. Запоріжжя
56. А. Галкіна, голова клубу сприяння сталому розвитку та побудові громадянського суспільства «Спільні дії», м. Миколаїв
57. І. Вихристюк, РГЕО «Відродження», м. Татарбунари, Одеська область.
58. Є. Колішевський, виконавчий директор місцевої громадської екологічної організації «Голос Природи», м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська обл..
59. Н. Кумиш, місцева екологічна організація «Гея», м. Севастополь
60. І. Пєткова, РГЕО «МАМА-86», м. Татарбунари, Одеська обл.

29 грудня 2007 року.
Поширити інформацію