Події / Події організації

Район на перепутті: розвивати заповідну справу та екологічний туризм, чи розробляти надра?

28.07.2009
10 – 12 липня в рамках всеукраїнської громадянської кампанії «Дністровська екологічна хвиля» було проведено інформаційний тур до Борщівського району Тернопільщини. У ньому взяли участь представники Національного екологічного центру України (НЕЦУ), ЕГО „Зелений Світ”, екоклубу „Ковчег”, спелеоклубу „Кристал”, фахівці-екологи, журналісти.

Борщівський район можна вважати одним з найцікавіших в області в сенсі збереженості біологічного та ландшафтного різноманіття, а також - унікальності геологічних, археологічних та історичних пам‘яток, рясно розсіяних на його території. Від одного переліку дух захоплює: тут і найбільші у світі гіпсові карстові печери „Оптимістична” та „Озерна”, і Дністровський каньйон, й історичні парки: Скала-Подільський та Більче-Золотоцький !... Хоча туристична інфраструктура краю наразі розвинута дуже слабо, щороку вони приваблюють тисячі туристів: водників, спелеологів, любителів відпочинку у сільських садибах.

Непогано представлена ця спадщина у природно-заповідному фонді. Загалом в Борщівському районі 87 заповідних територій та об’єктів загальною площею більше 19 тисяч гектарів. Але степові ландшафти складають лише невелику частку у цьому переліку, а за площею у кілька разів поступаються лісовим – хоч власне лісів на південному сході Тернопілля зовсім небагато. Малопорушені природні степові ландшафти тут переважно збереглися на схилах річкових долин Дністра та малих річок: Збруча, Нічлави та Циганки. Окремі острівцеві зони лучної рослинності можна знайти ще довкола карстових лійок, де їх обминув плуг. Переважно ті річкові крутосхили є неперспективними з точки зору господарського освоєння: хоча раніше їх активно використовували під пасовища, а також – під сади та городи на терасованих ділянках.

Як нам здається, усвідомлення важливості заповідання саме степових ландшафтів владою і мешканцями цього краю все ще не настало. Лісівники традиційно дивляться на ділянки степу - котрі помережені тут чагарниками, рідколіссям, відслоненнями гіпсів та вапняків, осипинами еродованих скель - як на „неугіддя”, що потребують заліснення. Звісно ж, сосною, чим же іще... У той же час мало хто говорить про неоціненне значення таких „тернових полів” з точки зору збереження живої природи, цілісних ландшафтів річкових долин, захисту грунтів та вод.

Як відомо, Борщівський район також є вельми проблемним у сенсі створення національного природного парку "Дністровський каньйон". Станом на сьогодні тут не прийняла рішень із створення парку жодна з місцевих рад. Райдержадміністрація також не демонструє належної активності - процес відведення до НПП земельних ділянок за межами населених пунктів практично не розпочатий.

Натомість симпатії влади тут належать проектам освоєння надр. Три роки тому у район прийшла фірма "Кнауф", заснувавши дочірнє підприємство "Скала". Ним активно розробляється родовище гіпсів поблизу сіл Шишківці та Сков’ятин. Два роки тому про наміри видобувати гіпс для цементної промисловості у селі Пилипче заявило приватне підприємство "Скала-Інтер". Нещодавно підприємці скупили земельні паї частини місцевих мешканців (це в умовах дії мораторію на продаж сільськогосподарських земель!), та оприлюднили Заяву про екологічні наслідки проектної діяльності. Кілька років триває судовий процес довкола кар’єру поблизу села Устя. Кар’єр, до речі, знаходиться на території РЛП "Дністровський каньйон", але Держуправління екології свого часу погодило його розробку... „у порядку виключення”. Схожі „виключні обставини” вочевидь було знайдено Держуправлінням при погодженні розташування кар‘єру у Синькові, який також розробляється на території ландшафтного парку у сусідньому Заліщицькому районі. Готується до розроблення родовище травертинів у селі Кривче. Геологічна розвідка ведеться на землях інших сільрад, часто без погодження з ними...

Метою нашого туру було обстеження цікавих у сенсі заповідання природних ділянок долин Нічлави, Циганки та Збруча, зокрема – степових. Ми мали також намір попрацювати з керівниками та депутатами сільських рад, поговорити з людьми про перспективи створення національного природного парку та цілі громадянської кампанії „Дністровська екологічна хвиля”.

10 – 12 липня ми провели зустрічі з керівниками сільських рад у селах
Кривче, Пилипче, Устя, Вільховець. Спілкувалися з мешканцями цих та інших сіл.

Склалося враження, що посполиті краяни загалом прихильно ставляться до ідеї створення національного парку. Особливо, якщо їм докладно розповісти, що він представлятиме собою. Найбільш це помітно у селах, що вже відчули усі принади сусідства з діючими кар’єрами.

От, наприклад, Шишківці та Сков’ятин у долині Нічлави. Вибухові роботи у гіпсовому кар’єрі ПП "Скала" ведуться нині на віддалі 500 - 600 метрів від сільських хат. Кар’єр - на плато, хати - у річковій долині. У кількох місцях над ними нависають скелі, від яких будь-якого дня можуть відколюватися брили каміння... Третій рік люди живуть у постійному страху. При зустрічі вони демонструють тріщини на будівлях, розповідають про хмари диму, що поширюються з кар’єру - щоразу, як спрацьовує вибухівка ("Скала" застосовує тротил та селітру). Говорять про зміни рівня води у криницях та зникнення природних джерел. До речі, кільком родинам адміністрація "Скали" вже запропонувала переселитися у інші села.

А на околиці тих Шишковець - фантастичні у своїй красі схили долини Нічлави, пахощі різнотрав’я, безліч рідкісних, зникаючих, лікарських, медоносних рослин. Ботаніків заінтригую – бачили великі зарості ковили волосистої, сон великий, анемону лісову, тирлич хрестовидний, віхалку гіллясту, горицвіт весняний, півники малі, костянець колосовидний, кілька видів шавлій, конюшин та оману – на скельних крутосхилах саме зараз у повному цвіті царює оман мечолистий -, ну і ще багато такого, що не могли визначити. Було б добре ще навесні подивитися, що цвіте й тут, і на лісових ділянках.

У пасмі Худіївських гір - невеличкі карстові печери з неполоханими кажанами. До речі, усього за кілька кілометрів звідси – вже згадані великі карстові печери: „Оптимістична”, „Озерна” та „Кришталева”, велика кількість менш відомих. Як відіб’ються на стабільності карсту постійні рукотворні землетруси ? - важко сказати...

У Пилипчому на прийом прийшло біля 20 мешканців. Перше і основне прохання -"захистіть село від кар’єру!". І тут люди відчувають, що позитивною альтернативою розвиткові видобувних підприємств з численними екологічними ризиками може бути включення цих територій до проектованого НПП „Дністровський каньйон”. Причому, робити це варто негайно, адже кілька років розробки кар”єрів можуть завдати природному довкіллю незворотних втрат - тоді й заповідати не буде чого.
Заслуговує на нагальне заповідання степовий ландшафт на лівому схилі Нічлави: нижче і поруч з місцем впадіння у неї Циганки. Тут також буяє прекрасне степове різнотрав”я, повітря немовби настояне на меду, багата орніто- та ентомофауна, є кілька живих та чистих джерел...

Також оглянули ми замкову гору у Кудринцях – місцевий люд називає цю місцевість над Збручем „Стрілкою”. Тут також є ковила, загалом лучно-степовий ландшафт непогано зберігся. Тут також – просто неймовірно красиво! І ті ж самі ризики – просто під замкову гору веде підкоп „нічийний” кар‘єр. Тут потиху видобувають вапняк, місцями схожий на мармур, з якого власне й збудований замок...

Отже, наше обстеження кількох природних ландшафтів річкових долин Нічлави, Збруча та Циганки у нижній течії зайвий раз доводить, що за красою та різноманіттям вони можуть суперничати з карпатськими та кримськими, а відтак – заслуговують на заповідання. Будемо пропонувати ці ділянки для включення у НПП - наразі охоронний статус має лише невеличкий фрагмент долини Циганки - пам’ятка природи місцевого значення "Кривченська степова ділянка" площею 8,6 гектарів.

Звісно, під час туру не можна було не звернути увагу на численні тіньові сторони, властиві цьому краєві, особливо у населених пунктах. Це й верстви побутового сміття та гною у прибережних смугах річок, і оранка до урізу води. Звісно ж - дороги розбиті, колишні ферми розібрані до фундаментів, села не газифіковані, масовою є закордонна трудова міграція з усіма проблемами економічного, соціального та морального складу, що неминуче її супроводжують... За межами сіл багато неораної, забур‘яненої землі. Культурних пасовищ ми не бачили взагалі, худобу сільська дітвора пасе на останніх природних ділянках по річкових ярах. Немало слідів випалювання степової та чагарникової рослинності на схилах та самовільних рубок – у лісі. Найбільш зухвала з них – рубка 2006 року в заповідному урочищі „Стінка”, внаслідок якої суцільно знищено 15 га лісу, і більше 100 гектарів жорстоко понівечено. Злочинців, ясна річ, не знайдено...

Тутешні мешканці виживають переважно за рахунок приватних парникових господарств – більша частина площ присадибних ділянок нині зайнята плівчастими теплицями. В той же час в останні роки цей бізнес стикнувся з кризою перевиробництва – особливо гострою стала проблема реалізації вирощених овочів... Що не рік, то складніше вигідно продати їх на ринках Тернополя, Чернівець, Кам‘янця... Тож з яким би питанням Ви не звернулися у липневі дні до перехожого на вуличці придністровського села, окрім відповіді отримаєте ще й зустрічне запитання: „Може хочете купити помідорів? Недорого продам!...” Не те, що недорого - люди, котрі днюють під палаючим сонцем поблизу автостоянок у Горошовій, Усті, Пилипчому, Шупарці, віддають плоди своєї праці просто таки за безцінь.
Словом, вимальовується картина майже тотального економічного та соціального тупика. І тому нам вельми дивно, що тутешня місцева влада не намагається шукати додаткового імпульсу для розвитку краю у проекті створення національного природного парку.

Натомість у власному неприйнятті перспектив цього проекту і власній неспроможності зберігати та ощадливо користати з Богом дарованих природних скарбів та влада видається схожою – чи не на горезвісного собаку на сіні?..

Олександр Степаненко.

Фоторепортаж з місця подій можна проглянути тут
Поширити інформацію