Чи варто й з розробки надр влаштовувати екологічну катастрофу ?
У травні „Зелений Світ” отримав тривожного листа від групи мешканців села Пилипче Борщівського району. Люди знову занепокоєні планами приватного підприємства „Скала-Інтер” розпочати розробку родовища гіпсів на території їхнього села. Впродовж кількох років Пилипченська сільрада не давала згоди на зміну цільового призначення орних земель, які були скуплені підприємством у мешканців села - люди сподівалися, що без дозволу сільради підприємство не зможе відкрити кар’єр.
Нещодавно ж пилипчанці довідалися, що Господарський суд Тернопільської області ще у червні 2009 року зобов’язав сільраду змінити призначення земель, придбаних „Скалою- Інтером”: перевести їх з категорії сільськогосподарських у землі гірничої промисловості. Хоча з самим рішенням суду сільський Голова досі відмовляється ознайомити односельців.
Нині частина людей, котрі продали свої батьківські городи, стверджує, що не знали про наміри підприємців розробляти кар’єр, до того ж - із застосуванням вибухівки.
Загроза екологічній безпеці власного села загострила в людей інтерес до розвитку природно-заповідної справи, створення Національного природного парку „Дністровський каньйон” - як альтернативи розробці надр, як механізму розвитку зеленого туризму, рекреації, традиційного сільського господарства. А у Пилипчому та навколишніх селах є добрі природні умови для такої діяльності, є що показати гостям...
Для візиту у Пилипче ми запросили в якості експерта науковця Інституту екології Карпат НАНУ Олександра Олександровича Кагала. Інтерес пана Олександра до Тернопілля не новий - науковий колектив під його керівництвом одним з перших в Україні розробляв проект Схеми екологічної мережі Тернопільської області.
У день нашого спільного візиту у приміщенні Пилипченської школи відбулася зустріч з представниками територіальної громади, котрі підтвердили своє звернення. Люди збентежені насамперед від непоінформованості: чи законним є перевід колишніх
їхніх земель з орних у промислові, чи пройшов проект розробки родовища експертизу, чи дозволено застосовувати вибухові речовини на території села?...
Було також обстежено ділянку, на якій планується діяльність гірничовидобувного підприємства, а також інші ділянки на території Пилипченської сільської ради, перспективні у контексті створення природно-заповідних об’єктів.
Пилипче й навколишні села розташовані на території з активними карстовими процесами. Поруч, на правому березі річки Нічлави, знадяться дві найбільші у світі гіпсові карстові печери: Оптимістична - довжиною 230 кілометрів, та вдвічі менша, але також велетенська, Озерна. Не виключено, що й на правому березі, у тому числі й під пагорбом, що височіє над селом, також є численні карстові порожнини. У багатьох місцях, де на поверхню виходить гіпс, під ногою перехожого - гуде... А просто за селом відкриваються мальовничі панорами долин Нічлави та Циганки. Тут буяє різнотрав”я, виспівує розмаїте птаство, гудуть бджоли, багато рідкісних, лікарських та „червонокнижних” розлин: тут і горицвіти, і чебреці, і сон-трава, і ковила....
Говорить Олександр Кагало, Інститут екології Карпат: „На перший погляд проект розробки гіпсів у Пилипчому справді виглядає досить ризиковано. Віддаль від меж гірничого відводу до житлових та громадських будівель критична. Роза вітрів, котрі розноситимуть пилюку у процесі розробки кар’єру та роботи подрібнювальної установки, спрямована на село. Дуже складно розмістити вектор розробки кар’єру, так аби завдати мінімального негативного пливу природному довкіллю та населеному пункту. Звісно, оптимальним рішенням було б обійтися без вибухівки, використовуючи для розробці родовища комбайновий метод - як то зрештою й робиться у європейських країнах. Адже важко прогнозувати, як відреагують карстові та зсувні процеси у масиві гірських порід, після того, як його впродовж кількох років „протрясуть” вибухівкою: наскільки це відіб’ється на стані грунтових вод, стабільності земної поверхні, де підсилиться ерозія, де почастішають зсуви та провали, наскільки сильно руйнуватимуться будівлі?..
Врешті-решт, вивозити великотонажним транспортом видобуту сировину єдиною наразі дорогою, що пролягає через самісінький центр села, просто немислимо - і дорогу буде повністю знищено за короткий час, і складний рельєф села неминуче сформує нові ризики...
Сьогодні - без ознайомлення з попередніми дослідженнями та дозвільними документами - важко робити будь-які безпрецедентні висновки. Але такі документи необхідно отримати - насамперед матеріали та висновки екологічної експертизи проекту, зокрема його розділ „Оцінка впливу на навколишнє природне середовище”...
Науковець повідомив також, що Інститут екології Карпат спроможний провести необхідну екологічну експертизу проекту, якщо органи влади приймуть відповідне рішення, або громада села спроможеться ініціювати громадську екологічну експертизу.
ЕГО „Зелений Світ” готовий надати територіальній громаді Пилипчого інформаційну та правову підтримку. Але насамперед мешканцям села належить усвідомити себе громадою та організуватися у захисті своїх прав.
Зустріч з громадою села Пилипче
Ще кілька років тому тут було батьківське поле…
Отакі карстові нори довкола Пилипчого - на кожному кілометрі
... часто трапляються й несподівані провали земної поверхні
То що чекає цей благодатний край та його мешканців завтра?
Через 10 - 20 років гіпс буде вибрано - на місці мальовничих лук над Нічлавою та чорноземів, від діда-прадіда дбайливо оброблених,
залишиться отака язва...
Що далі?
