Добудова ХАЕС: нелегальна, застаріла, ризикована
джерело: Прес-реліз НЕЦУ
Експерти громадських природоохоронних організацій України, Росії та Білорусії вважають проект добудови енергоблоків на ХАЕС протизаконним, застарілим і небезпечним. Про це вони повідомили 12 вересня на прес-конференції, організованій Національний екологічним центром України (НЕЦУ).
Учасники прес-конференції наголосили, що прийняття закону про будівництво ХАЕС порушує національне та міжнародне законодавство. Австрія, Угорщина, Молдова, Білорусь, Польща, Румунія та Словаччина надсилали Україні запити на додаткові матеріали та участь у громадських слуханнях, але більшість з них досі очікують коментарів та реакції від НАЕК Енергоатом.
"Енергоатом почав процедуру консультації з суміжними країнами, але не завершив їх належним чином, - коментує Артур Денисенко, Координатор енергетичної програми Національного екологічного центру України, - Прийняття закону про будівництво енергоблоків на ХАЕС до того, як закінчились консультації з суміжними країнами, є грубим порушенням національного та міжнародного законодавства, зокрема конвенції Еспо[1]".
Цікаво, що в звіті з інформування суміжних країн НАЕК Енергоатом все одно стверджує, що "на всі запитання, зауваження та коментарі, отримані у рамках процедур оцінки впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, були надані фахові відповіді" (цитата з офіційних матеріалів).
Сучасна історія атомної енергетики свідчить, що реалізація більшості ядерних проектів характеризується значним збільшенням строків будівництва і собівартості. Будівництво на АЕС Фламанвіль (Франція) вже затримується на 4 роки, а ціна зросла майже вдвічі, на АЕС Олкілуото (Фінляндія), роботи затримуються на 6 років, а бюджет збільшився з 3 млрд. євро до 6. Будівництво на АЕС Белене (Болгарія) взагалі було зупинено після того, як вартість проекту зросла з 4 млрд. євро (2008 рік) до майже 9 млрд. Немає підстав стверджувати, що на ХАЕС буде принципово інша ситуація. Будівництво ще не почалось, а вартість добудови ХАЕС за два роки зросла більш ніж вдвічі і зараз оцінюється в 36,8 млрд. грн.", - продовжує Артур.
"Проект АЕС з реактором ВВЕР-1000 розроблявся у 70-х роках і не відповідає сучасним вимогам безпеки. Аварія на такому реакторі не виключена на 100%, наслідки аварії можуть стати катастрофою не тільки для України, але і для Білорусії. В проекті добудови не передбачено спорудження пастки розплаву активної зони реактора, елемента безпеки, що став обов’язковим ще у 1990-х.", - переконаний Андрій Ожаровський, фізик-ядерщик, експерт екологічного об’єднання Беллона (Російська Федерація).
Реалізація застарілих технологій, які ще ніде не підтверджені досвідом експлуатації, становлять підвищену загрозу для Білорусії, яка в свій час сильно постраждала від Чорнобильської катастрофи. "Ми вважаємо, що Україна не повинна ухвалювати рішення про добудову ХАЕС без обговорення з Білорусією, в тому числі, з її громадськістю. Інакше, навіщо Україна підписувала цю міжнародну конвенцію і називає себе демократичною державою? - зазначає Тетяна Новікова, Відповідальний секретар Громадської екологічної експертизи проекту Білоруської АЕС, - Ми будемо наполягати на тому, щоб рішення про добудову було переглянуто як прийняте з порушеннями, у тому числі, міжнародних конвенцій".
*Примітки для редактора:*
1. Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (Конвенція Еспо) - міжнародна угода, ініційоване Європейською економічною комісією ООН, підписана в Еспо, Фінляндія, в 1991 році, набула чинності в 1997 році.
Згідно конвенції, процедура оцінки впливу на навколишнє середовище (включає громадське обговорення) потенційно небезпечних проектів повинна проводитися не тільки всередині держави, але і в суміжних країнах, які можуть бути порушені впливом цих об’єктів.
Відповідно до Конвенції, процедура оцінки повинна проводитися на ранніх стадіях планування. В перелік об’єктів, які можуть впливати на суміжні країни,що містяться в Додатку 1 Конвенції, відносяться також АЕС. Україна підписала Конвенції 26 лютого 1991 року, ратифікувала 20 липня 1999. Комітет по здійсненню Конвенції розглядає випадки порушення Сторонами своїх зобов’язань.