Публікації / Екологічна безпека

Не допустити руйнування природної спадщини та порушення прав людей внаслідок будівництва ГЕС на Дністрі

21.04.2016

19 квітня у Заліщицькій центральній районній бібліотеці проведено круглий стіл з питань загроз будівництва на Дністрі каскаду з шести гідроелектростанцій.

Він зібрав у аудиторії бібліотеки широке коло зацікавлених людей: адміністрацію Національного природного парку «Дністровський каньйон», керівників закладів освіти та культури, депутатів Тернопільської обласної, Заліщицької міської та районної рад, студентів-екологів Заліщицького коледжу Національного університету біоресурсів і природокористування України, учасників Клубів творчої молоді та молодого підприємця, представників громадських організацій, журналістів місцевих ЗМІ.

ЕГО «Зелений Світ» представив на круглому столі власний позиційний документ «Наміри ПАТ «Укргідроенерго» збудувати каскад ГЕС на Дністровському каньйоні є правовою, економічною та екологічною авантюрою». Ми також передали центральній бібліотеці копії експертних висновків Інституту екології Карпат НАНУ та Тернопільського національного педагогічного університету.

На запитання учасників круглого столу відповідали: директор Національного природного парку «Дністровський каньйон» Михайло Шкільнюк, депутати Тернопільської обласної ради Степан Навольський та Орест Винницький, лідер ЕГО «Зелений Світ», координатор приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини у Тернополі Олександр Степаненко. Модератором круглого столу був завідувач громадської лабораторії просвітництва Заліщицького коледжу Йосип Децовський.

Особливе зацікавлення викликав правовий аспект проблеми. Тут наш висновок був однозначним: будівництво ГЕС на Дністрі порушить режим територій природно-заповідного фонду України, який охороняється як національне надбання та складова частина світової системи природних територій. Адже русло Дністра і його прибережна захисна смуга у межах Тернопільської області входять до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Каскад з 6 ГЕС на Дністрі неминуче здійснюватиме транскордонний вплив на екосистему ріки, отже вимагатиме виконання оцінки впливу на довкілля у транскордонному контексті в порядку, передбаченому Конвенцією про оцінку впливу на навколишнє середовище (Конвенція Еспо). До того ж у 2012 році Україна та Молдова підписали «Договір про співробітництво у сфері охорони та сталого розвитку басейну річки Дністер», яким встановили обов’язок дотримуватись на Дністрі положень Конвенції про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер, Конвенції про водно-болотні угіддя, а також Директиви 2000/60/ЄС про діяльність Співтовариства у сфері водної політики. Невиконання узятих на себе міжнародних зобов’язань загрожує зривом процесу євроінтеграції України та руйнуванням її іміджу, як правової держави, в Європі та Світі.

Нарешті, спорудження ГЕС загрожує порушенням права власності громадян, адже у випадку будівництва зазнають часткового затоплення водами новостворених водосховищ села, розташовані у річковій долині. Сьогодні значна частина земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна на територіях ймовірного затоплення перебувають у приватній власності. Заяви посадових осіб ПАТ «Укргідроенерго» та Тернопільської ОДА про можливість надання громадянам «компенсацій» за втрату земельних ділянок та майна позбавлені правових підстав. Їм варто усвідомити, що давно минулися ті часи, коли одноразовим рішенням радянського ЦК та Ради Міністрів у примусовому порядку позбулися власності та були переселені мешканці 63 сіл Хмельницької, Чернівецької, Вінницької та Тернопільської областей, що підлягали затопленню водосховищем Дністровської ГЕС.

Згідно Конституції, законів України, Євроконвенції про захист основних прав і свобод право приватної власності є непорушним: людей не можна всупереч їхній волі та протиправно позбавити права приватної власності на земельні ділянки та об’єкти нерухомого майна, що на них розміщені. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності - в порядку викупу земельних ділянок для суспільних потреб.

«Суспільну необхідність» відчуження земель мешканців придністровських сіл ПАТ «Укргідроенерго» ще доведеться доводити в національних судах та Європейському суді з прав людини.

Поширити інформацію