Публікації / Екологічна безпека

Інструменти громадянського суспільства у прийнятті рішень щодо розвитку гідроенергетики

14.02.2018
джерело: Веб сайт НЕЦУ - necu.org.ua

 

В аналітичному документі розглядаються недоліки національного законодавства України та практиці його застосування, які суттєво обмежують права та загалом можливість громадян брати належну участь у прийнятті рішень, здатних впливати на екологічну політику держави. Наведено аналіз ситуації з порушенням прав громадськості при розробці та ухваленні Програми розвитку гідроенергетики на період до 2026 року, а також пропозиції щодо вдосконалення національного законодавства відповідно до права ЄС та міжнародного екологічного права.

Протягом останнього десятиліття Уряд України вживав заходів щодо розвитку гідроенергетики, які останніми роками набули характеру системної політики, що призвело до ухвалення Кабінетом Міністрів України «Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року» та низки інших програмних документів, які передбачать відповідні заходи. Основним завданням цієї політики є спорудження ряду об’єктів підвищеної екологічної небезпеки — гідроелектростанцій та гідроакумулюючих електростанцій на річках загальнодержавного значення із забудовою територій нині існуючих об’єктів природно-заповідного фонду України.

Реалізація зазначених заходів матиме негативні наслідки для довкілля, що, у свою чергу, негативно впливатиме на життя людей. У зв’язку з цим вбача¬ється важливим забезпечити реалізацію даних заходів у можливій мірі по відношенню до довкілля з врахуванням принципів розумності та правомірності або відмовитись від них у випадку неможливості уникнення несприятливих наслідків.

Реалізація політики у сфері гідроенергетики має здійснюватися відповідно до вимог законодавства, забезпечувати повноту й об’єктивність процесу та змісту прийняття конкретних рішень. Це передбачає необхідність врахування позицій усіх зацікавлених сторін. Проте можливість дотримання усіх необхідних складових процесу запровадження об’єктів гідроенергетики обумовлена, зокрема, станом чинного законодавства.
.
Практика свідчить, що за рахунок політичної волі, зокрема, Уряду та Міненерговугілля суб’єктам господарювання у сфері гідроенергетики вдається просувати власні інтереси без врахування потенційних та вже існуючих наслідків від інших об’єктів гідроенергетики та без врахування думки громадян. Такий стан відносин у даній сфері передусім обумовлений недосконалістю законодавства, зокрема відсутністю профільних законів, системи запобіжних заходів та інструментів контролю за впровадженням та здійсненням шкідливої для навколишнього середовища діяльності.

Подолання недоліків законодавства вбачається через розробку, прийняття та впровадження законів про оцінку впливу на довкілля та стратегічну екологічну оцінку, відповідних підзаконних нормативно-правових актів на заміну Законам України «Про державні цільові програми», «Про екологічну експертизу», постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку об’єктів та видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку», а також прийняття інших нормативно-правових актів, направлених на запо-внення існуючих законодавчих прогалин.

Очікуваним ефектом від пропонованих змін має стати підвищення рівня заходів із охорони довкілля та посилення у цьому процесі ролі громадян, а також забезпечення можливості належного захисту прав та законних інтересів останніх, створення підґрунтя для рівних умов ведення бізнесу та запобігання проявам корупції.

Цей аналітичний документ було підготовлено в рамках проекту «Розвиток гідроенергетики України – громадський аналіз в контексті євроінтеграційних процесів», який реалізується під егідою Української сторони Платформи громадянського суспільства Україна – ЄС і Української національної платформи Форуму громадянського суспільства Східного партнерства й фінансується Європейським Союзом та Міжнародним фондом «Відродження» у рамках проекту «Громадська синергія». Його зміст є виключно відповідальністю Національного екологічного центру України і не обов’язково відображає точку зору Європейського Союзу та Міжнародного фонду «Відродження"

Ознайомитися з його змістом можна за цим посиланням.

Поширити інформацію