Публікації / Зелена енергетика

«Зелена енергетика», як шлях до незалежності: країни, місцевих громад, людей

26.08.2019
автор: Олександр Степаненко ЕГО Зелений Світ
джерело: Газета СВОБОДА, м. Тернопіль

 

Нещодавно Україна у черговий раз відзначила День Незалежності. Ми почули чимало промов політиків щодо того, яким вони бачать шлях становлення державної незалежності нашої країни. Щойно у Верховній раді розпочався процес формування нового Кабінету міністрів. Звісно, громадяни зацікавлені у тому, щоб очільники Уряду переймалися не лише питаннями розподілу владних портфелів. Їм варто відразу брати на себе конкретні зобов’язання, креслити плани дій, про реалізацію яких згодом їм доведеться звітувати.

На жаль, поки що на периферії уваги політиків лежить питання по те, наскільки політична незалежність України пов’язана із ситуацією в енергетиці. Як і про те, наскільки сама енергетика впливає на стан екологічної та економічної безпеки.

А ці зв’язки, здавалося б, є очевидними. Наша економіка була і залишається вкрай енерговитратною: на одиницю валового національного продукту ми витрачаємо у кілька разів більше енергії у порівнянні з більшістю країн ЄС. Це при тому, що Україна дуже залежна від величезних розмірів імпорту традиційних енергоносіїв – загалом ми імпортуємо більше 60% енергоресурсів, що обходиться національній економіці у суми витрат порядку 10 млрд. доларів США щороку. Так, за результатами 2018 року: більше 80% нафти і нафтопродуктів, біля 40% спожитого в Україні газу та вугілля, абсолютно все ядерне паливо – імпортні.

Особливо критичним для України є імпорт енергоносіїв з країни-агресора. Не забуваймо, що досі ми імпортуємо з Росії 85% палива для українських АЕС. Це при тому, що атомна енергетика у нашій країні продукує близько 60% електроенергії. Тому виглядає дещо дивним той факт, що Уряд й надалі планує добудовувати нові атомні енергоблоки на Хмельницькій АЕС з використанням реакторів радянського зразка та із залученням підконтрольної Росії фірми-підрядника.

Теплові електростанції, що працюють на вугіллі, відповідальні за критичні рівні забруднення повітря українських міст та ріст захворюваності людей, пов’язаний з цим чинником. Для прикладу: у десятці підприємств, що є найбільшими в Україні забрудниками атмосферного повітря, шість - саме вугільні станції. Найближча до нас - Бурштинська ТЕС, що належить концерну ДТЕК Ріната Ахметова. Вона постачає електричний струм виключно на експорт, в Україні залишається лише дим і гори шлаку.

Спорудження у комуністичний період каскадів ГЕС на Дніпрі та Дністрі спричинило затоплення мільйонів гектарів родючих земель та примусове переселення сотень тисяч людей. Екологічні проблеми, пов’язані зі створенням штучних "морів", продовжують накопичуватися. Ніхто наразі навіть не уявляє собі шляхів їхнього розв’язання.

Тобто традиційна енергетика, попри її позитивний внесок у економічний розвиток, створює для країни складний вузол проблем у сфері екології, економіки, безпеки та незалежності. Не варто також забувати, що усі нині діючі електростанції, які працюють на викопному паливі (ТЕС та АЕС, а саме вони є основою енергетики) через 30 років повністю вичерпають свій ресурс експлуатації і потребуватимуть заміни.

Тож за будь-яких обставин вже у близькому майбутньому замість них повинні бути збудовані нові генеруючі потужності. Що це буде: чергові АЕС, вугільні електростанції, чергові греблі та штучні моря при ГЕС-ах ?... Чи усі ці види генерації все ж поступово відійдуть в історію, а Україна здійснить перехід до використання відновлюваних джерел енергії (ВДЕ): Сонця, вітру, біомаси, геотермальної енергії?

Випереджаючі темпи розвитку ВДЕ є головною особливістю енергетики 21 століття. У світі частка електроенергії з ВДЕ, включаючи малу гідроенергетику, перевершила вже 30%. В Україні поки що дещо більше 3%. Щогодини у світі встановлюється три вітрових турбіни і 30 тисяч сонячних панелей. Кількість працівників, зайнятих у світовому секторі ВДЕ досягла 9 мільйонів. По мірі зростання ринку технологій використання ВДЕ та конкуренції на ньому, ціна таких проектів швидко знижується. Наприклад, за останнє десятиріччя вартість встановлення модулів з сонячних панелей зменшилася в середньому у 4 - 7 разів.
Ріст популярності проектів із використанням ВДЕ зрозумілий і виправданий. По-перше, ці джерела енергії невичерпні. Сонця і вітру на планеті вистачатиме завжди і на усіх. Чи відомо вам, для прикладу, що кожні 14 секунд Сонце посилає на Землю стільки енергії, скільки людство використовує протягом цілого дня, спалюючи запаси нафти, газу, вугілля, які накопичувалися на планеті мільйони років?

По-друге, "зелена енергетика" значно більш дружня до Природи у порівнянні з традиційною, побудованою на викопному паливі. Адже використання відновлюваних джерел не супроводжується викидами токсичних речовин, парникових газів, а отже - вирішує проблему зміни клімату. Воно не створює також великих обсягів відходів: шлаку та радіоактивних речовин.

По-третє, впровадження ВДЕ сприяє розвиткові місцевих громад та малого бізнесу. Встановлення сонячних панелей, вітряків, енергетичних установок, що працюють на біопаливі, найбільш доцільне у саме у невеликих поселеннях, у сільській місцевості. Воно не потребує будівництва міст-супутників при великих електростанціях, як і потужних ліній електропередач. Електроенергія генерується та споживається безпосередньо на місці. Інвестувати у малі проекти на основі ВДЕ та мати з цього прибуток можуть і пересічні громадяни. Інвестиції у "зелену енергетику" є дуже вигідними. До 2030 року в Україні діятиме "зелений тариф" на електроенергію, вироблену з використанням ВДЕ. Його ставка у нас на цей момент є найвищою в Європі.

Нарешті, вартість проектів із використання ВДЕ є високою лише на етапі будівництва. У процесі експлуатації вона дуже низька: такі об’єкти не потребують поповнення палива та утилізації відходів. Через це вони спроможні забезпечити енергонезалежність нашої країни, позбавивши її зашморгу імпорту енергоносіїв.

За оцінками іноземних експертів Україна до 2050 року може відмовитись від викопного палива і довести частку “зеленої” енергії у забезпеченні своїх енергопотреб до 91%. Для цього є реальні технічні і фінансові можливості. Від держави потрібна лише політична воля - створювати сприятливі правові умови та фінансово стимулювати розвиток ВДЕ.

Громадські природоохоронні організації закликають Уряд виділяти у державному бюджеті більше коштів на програми підтримки енергоефективності, енергозбереження, розвитку "зеленої енергетики", екологічного громадського транспорту. Ці заходи допоможуть країні швидше стати енергонезалежною, суттєво знизити суми платіжок за комунальні послуги, а також покращити стан довкілля у наших містах. Український парламент повинен створити законодавчу базу, що дозволить українцям скористатися перевагами відновлюваної енергії. Ми хочемо, щоб прості громадяни та їхні об’єднання (громади, ОСББ, енергетичні кооперативи) отримали можливість інвестувати у енергоефективність та ВДЕ. Нарешті, ми пропонуємо парламентській коаліції та Урядові включити до програм своєї діяльності зобов’язання підняти енергоефективність та забезпечити перехід України на ВДЕ до 2050 року.

Як може підтримати наші вимоги будь-хто з громадян? Підпишіть звернення до політиків із вимогою відстоювати перехід України на відновлювану, дружню до Природи енергетику. Сайт із петицією - https://ecoaction.org.ua/100re

 

 


Поширити інформацію